10-А, 10-Б Біологія

 


Освітній контент для дітей
Не з метою заробітку

Електронний підручник

Біологія та екологія 10 клас







26.04.24

Тема уроку (Записати конспект)
Онлайн -урок Zoom

 Особливості ембріогенезу людини.

Онтогенез - індивідуальний розвиток з моменту запліднення до смерті

етапи: ембріоналіний і постембріональний

Ембріогенез - розвиток організму від зиготи до народження.

  • у людини → 40 тижнів

періоди: 

1. Передзародковий (1 тиждень) - період від зиготи до формування імплантованого зародка.

стадії:

а) дроблення →  зигота ділиться мітозом без росту клітин

  • через 3 доби →  морула - скупчення із 12—16 клітин
  • через 5—6 діб →  бластоциста - ≈100 клітин, всередині  є порожнина

 

Іл. Схема початкових стадій ембріогенезу людини

2. Зародковий (2—8 тижні) - період формування зародка від моменту імплантації до утворення плоду

  • імплантація (на 7-й день)- занурення зародка в слизову оболонку матки  

б) гаструляція → виникають  3 зародкові листки (ектодерма, мезодерма й ентодерма) ⇒ зародкові оболонки

Ембріогенез людини. Явище ембріональної індукції - Підручник з ...

в) гісто- та органогенез - утворення тканин та органів

фази:

  •  нейруляції  - утворення осьового комплексу органів: нервова трубка, травна трубка, хорда
  • формування інших органів ⇒ на 16-18-й день є серце, зачатки очей, рук, ніг, головного мозку

3. Плідний (9—40 тижні) - період розвитку плода, що триває з початку третього місяця до народження.

 

  • плацентація - утворення плаценти (дитяче місце)

Плід - зародок з моменту утворення плаценти

- розвивається у плодовому міхурі (має навколоплідні води)
- з матерею поєднаний пуповиною (містить артерії та вену)
  • на 9-му тижні плід →  3 - 3,5 см,  4 г
  • із 12-го  → скелет, м'язи,
  • з 18—20-го  → починає рухатися,
  • з 28-го → реагує на звуки
  • на 9-му місяці → 3,2—3,8 кг, 50-54 см

Ембріональна індукція — явище взаємодії між частинами зародка, завдяки чому одна із них визначає напрям розвитку сусідньої

- за участі білків-індукторів → активують відповідні гени → диференціація (збільшенню різноманітності) клітин

Зародкові оболонки (провізорні органи) — тимчасові органи, що їх утворює зародок під час ембріогенезу і забезпечують його ріст і розвиток

1. Жовтковий мішок (до 8-го тижня) → живлення й дихання ембріона

2. Алантоїс (1й місяць) → живлення, газообміну та екскреція

3. Амніон - амніотична оболонка → виробляє рідину (водне середовище→ амортизує струси та удари) 

4. Хоріон - ворсинкова оболонка, проникає в слизову оболонку матки і разом з нею утворює плаценту

5. Плацента - особливий орган

  • забезпечує плід пожив. речовинами і О2,
  • вбирає продукти обміну,
  • секретує гормони,
  • слугує бар’єром для шкідливих речовин.

 6. Пупковий канатик - поєднанує плід з матерею (містить артерії та вену) 

Іл. Розташування плода в матці перед народженням: 1 — м'язова оболонка матки; 2 — слизова оболонка матки; 3 — амніон; 4 — плід; 5 — амніотична рідина;6 — пупковий канатик; 7 — плацента


Для повторення. Обов'язково переглянути відео. 





Пройти тест за 22.04.24



Пройти тест за 26.04.24





19.04.24
22.04.24
Тема уроку
Запліднення. Порушення процесу запліднення в людини.Особливості репродукції людини. Репродуктивна медицина


Онлайн -урок Zoom

Для повторення. Обов'язково переглянути відео.  Вибрати основне та записати у зошит.














12.04.24
15.04.24
Тема уроку
Статеві клітини. Особливості гаметогенезу в людини.
Лабораторна робота №3 Вивчення будови статевих клітин людини

Онлайн -урок Zoom


Для повторення. Обов'язково переглянути відео.  Вибрати основне та записати у зошит.





Пройти тест за 15.04.24




05.04.24
08.04.24
Тема уроку
Порушення клітинного циклу та їх наслідки. Онкогенні фактори та онкологічні захворювання

Онлайн -урок Zoom


Для повторення. Обов'язково переглянути відео.  Вибрати основне та записати у зошит.



Пройти тест за 08.04.24



Пройти тест 05.04.24










18.03.24
Тема урок
Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.Особливості процесів регенерації організму людини




Онлайн -урок Zoom

































11.03.24
Тема уроку
Узагальнення знань з теми «Спадковість і мінливість»


Онлайн -урок Zoom






Пройти тест за 11.03.24







23/02/24
Тема уроку
Спадкові хвороби і вади людини.Захворювання людини зі спадковою схильністю, їхні причини

Переглянути відео



Онлайн -урок Zoom

















19.02.24
Тема уроку
Генетичний моніторинг у людських спільнотах.Особливості генофонду людських спільнот.Медична генетика


Онлайн -урок Zoom

Переглянути відео





Пройти тест за 12.02.24













12/02/24
Тиждень природничих наук


Переглянути відео 
(по ньому буде тест)

Пройти тест 


Зробити ментальну-карту 



Стрічка часу "Історія вивчення клітини"
https://www.timetoast.com/timelines/2916140









05.02.24
Тема уроку
Закономірності спадкової і неспадкової мінливості людини. 
Лабораторна робота №2 Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості


Пройти тест за 02.02.24


Онлайн -урок Zoom


Переглянути відео



















26.01.24

Поняття про каріотип. Хромосоми. Хромосомний аналіз. Мутації та їхні властивості.Біологічні антимутаційні механізми

Переглянути відеоуроки


Записати конспект


Мутації — стійкі зміни генетичного апарату, що виникають раптово і призводять до змін тих або інших спадкових ознак й функцій організму. 

Типи мутацій:

• за характером клітин:

  1. Соматичні
  2. Генеративні - в статевих клітинах.

•за причинами:

  1. Спонтанні - природні.
  2. Індуковані - штучні (викликані людиною)

• за характером впливу:

  1. Летальні - смертельні.
  2. Сублетальні
  3. Нейтральні

• за характером змін генетичного аппарату:

І. Генні (точкові) - порушення послідовності нуклеотидів ДНК.

1. Домінантні.
2. Рецесивні (більшість) → гемофілія, дальтонізм, альбінізм...

ІІ. Хромосомні - перебудова генів в хромосомі


1. Транслокація → на іншу ділянку
2. Інверсія → поворот гену на 1800
3. Дуплиікація → вставка частини
4. Делеція → випадіння частини ( в 5й парі → синдром котячого крику)


ІІІ. Геномні - зміна числа хромосом

1. Полиплоїдія - кратне збільшення числа хромосом (3n, 4n, 5n...)

- у рослин!! → збільшення продуктивності
штучно → колхіцин ( руйнує веретено поділу)

Картинки по запросу "Полиплоидия"

2. Анеуплоїдія - зміна числа хромосом в одній парі

а) моносомія → синдром Шершевского Тернера (-1 в 23й парі у жінок)
Картинки по запросу "синдром Шерешевского Тернера"

б) трисомія → синдром Клайнфельтера (+1Х в 23й парі у чоловіків)
Картинки по запросу "синдром клайнфельтера"
- синдром Дауна (+1 в 21й парі),
Картинки по запросу " синдром Дауна кариотип"Картинки по запросу " синдром Дауна"
- синдром Патау (+1 в 13й парі),
Картинки по запросу " синдром Патау кариотип"Картинки по запросу " синдром Эдвардса"
 синдром Эдвардса (+1 в 18й парі)
Картинки по запросу " синдром Эдвардса"12931269_794337330699939_8712426687527129984_n

Антимутаційні механізми:

1. Репарація ДНК —  виправлення пошкоджень.

2. Виродженість генетичного коду - 1 амінокислоту кодують декілька різних триплетів.

3. Апоптоз - запрограмована загибель соматичних клітин.

4. Іімунна система  розпізнає  і розщеплює клітини з мутаціями.

5. Біотрансформація - знешкодження токсичних речовин.


Тема №17. Мутагени. Захист геному людини.

Мутагени — чинники, що можуть спричинити мутації.

види:

1. Фізичні -  ??? (приклади, всі з підручника)

2. Хімічні -  Н2О2, колхіцин (руйнує нитки веретина поділу), іприт, хлороформ, формальдигід, безпірен, пестициди, деякі лікарські препарати, важкі метали, харчові добавки...

3. Біологічні -  ??? (приклади, всі з підручника)

 

Захист геному людини:

І. Соціальний:

1.
2.
3.
4.
5.

ІІ. Індивідуальний:

1. Використання антимутагенів ( речовини, що знижують частоту мутації)

   приклади з підручника → скласти опорну схему

2. Стан імунної системи

    що корисно для імунітету → скласти опорну схему

3. Зменшити вживання комутагенів ( речовини, які підсилюють дію мутагенів)

     приклади з підручника

4. Зменшити вживання продуктів з харчовими добавками.

приклади з підручника




22.01.24
Тема уроку
Мутації та їх властивості. Дигібридне схрещування. ІІІ закон Менделя. Закон незалежного успадкування ознак

Дигібридне схрещування

Тема №9.  Дигібридне схрещування.

Дигібридне схрещування – схрещуванняорганізмів, яківідрізняються за 2 парами альтернативнихознак     

   Ознаки насіння гороху : 
1. колір – жовте, зелене.
2. форма – гладеньке , зморшкувате
А – ген жовтого кольору насіння 
а – ген зеленого кольору насіння 
B – ген  гладенької форми насіння  
b – ген зморшкуватої форми насіння

Р:  ♀  ААВВ (ж, г)  х ♂  ааbb (з, зм)

G: АВ аb       

F 1: АаВb – 100% жовті, гладенькі (1й закон Менделя) 

Р2:  ♀ АаВb(ж,г) х  ♂ АаВb(ж,г)   



Розщеплення:  9:3:3:1.

Але!!

За кольором – 12:4 =  3:1

За формою – 12:4 =  3:1

ІІІ закон Менделя. Закон незалежного  успадкування   ознак – при ди- та полігібридному схрещуванні шкірна пара ознак успадковується незалежно від інших .

 

Презентація

ІІІ закон Менделя. Закон незалежного  успадкування   ознак 

https://cutt.ly/owKNPKs9




Аналізуюче схрещування  - схрещування гібрида з невідомим генотипом (АА або Аа) з рецесивною гомозиготою (аа) 

  • для визначення й перевірки генотипів гібридних особин 

АА  х аа ⇒ Аа - 100% з домінантною ознакою

Аа  х аа ⇒ 1Аа : 1аа - 50% домінантною ознакою, 50% рецесивною ознакою

Іл. Схема аналізуючого схрещування

І варіант.  Якщо під час схрещування особини з домінантною ознакою (А-) з рецесивною гомозиготною (аа) особиною все потомство виявиться одноманітним, значить аналізована особина з домінантною ознакою гомозиготна (АА).II варіант . Якщо під час схрещування особини з домінантною ознакою (А-) з рецесивною гомозиготою (аа) отримане потомство дає розщеплення 1 : 1, то досліджувана особина з домінантною ознакою гетерозиготна (Аа).

Отже , аналізуюче схрещування дає змогу визначити генотип гібридів, типи гамет та їх співвідношення.

П.р. №2 (Б). Розв'язування типових вправ з генетики. Дигібридне схрещування.

Мета:  закріпити знання ІІІ закону Менделя; формувати уміння розв'язувати вправи з генетики на дигібридні схрещування.

Управління 1.

У людини ген кароокості домінує над геном блакитноокості, а вміння володіти правою рукою — над ліворукістю. Ці пари генів розміщені у різних хромосомах. Якими будуть діти, якщо: 1) мати гетерозиготна за обома ознаками, а батько — блакитноокий лівша; 2) мати блакитноока й гетерозиготна за праворукістю, а батько — лівша й гетерозиготний за кольором очей?

Управа 2.

Нормальні крила й червоні очі у дрозофіли — домінантні прояви ознак, відсутність крил і білоокість — рецесивні. Дигетерозиготну самку схрестили з гомозиготним безкрилим червонооким самцем. У першому поколінні дістали 320 особин. Скільки з них теоретично може бути: 1) білооких самок з нормальними крилами; 2) червонооких особин з нормальними крилами?

Вправа 3.

У суниць плоди можуть бути червоними (А), білими (а) або рожевими (Аа), а чашечка — нормальною (В), листкоподібною (b) і проміжною (Вb). Схрестили між собою рослини з рожевими плодами й проміжною чашечкою. Яка частина потомства матиме: 1) червоні плоди й нормальну чашечку; 2) рожеві плоди й проміжну чашечку?

Вправа 4.

Самка шимпанзе має І групу крові за системою АВ0 та нормальну пігментацію, а у самця IV група крові й альбінізм. Яка вірогідність народження нащадків: 1) з ІІ групою крові й альбінізмом (самка гетерозиготна за ознакою пігментації); 2) з ІІІ групою крові й нормальною пігментацією (самка гомозиготна за ознакою пігментації)?

РЕЗУЛЬТАТ





19.01.24

Моногібридне схрещування - схрещування, при якому батьківські форми відрізняються одна від одної по одній парі альтернативних ознак.

Г. Мендель → горох !!! (багато альтернативних ознак, самозапилення)

І закон - закон домінування (одноманітність гібридів 1-го покоління) - при схрещуванні двох чистих ліній (АА x аа) у першому поколінні проявляється лише домінантна ознака.


Чисті лінії – генетично однорідні нащадки (АА чи аа)
Розщеплення – прояв у потомстві різних станів ознаки.
 
ІІ закон - закон розщеплення - при схрещуванні гібридів 1-го покоління у другому поколінні спостерігається розщеплення 3:1 (3/4 - домінантна, 1/4 - рецесивна ознака)

В.Бетсон (1902 г) - закон чистоти гамет - при освіті гамет у кожну гамету потрапляє лише одна алель кожного гена.

Приклади розв'язування задач на моногібридне схрещування: (дивитися ОБОВ'ЯЗКОВО)

 
 

Каріотип. Хромосомний аналіз.

Хромосоми - структури клітини, які забезпечують збереження і передачу спадкової інформації.

формуються з хроматину

Хроматин - лінійні ДНК + білки-гістони

рівні ущільнення хроматину: 

1. Нуклеосомний ( 11 нм) →  "намисто" з нуклеосом (8 гістонів + завита нитка ДНК).

2. Нуклемерний ( 30 нм) → спіраль з "намиста" ( 1 виток → 6 нуклеосом)

- інтерфазний хроматин (зчитується інформація → експресія генів)

- реплікація ДНК ( самоподвоєння)

3. Хромомерний ( 300 нм) →хроматин укладується в петлі

- в профазі мітозу

4. Хроматидний (700 нм) → суперспіраль!!!

- в метафазі мітозу

Види хроматину:

1. Еухроматин - неущільнений хроматин ( 1-2 рівні ущільнення)

2. Гетерохроматин - ущільнений хроматин ( 3-4 рівні ущільнення)

Будова  метафазної хромосоми:

1. Хроматиди - 2

2. Центромера → білки кінетохори → з'єднують хроматиди

3. Плечі - 4 

4. Теломери ("ковпачки") - ділянки на кінцях, що перешкоджають з'єднанню хромосом

Кариотип - хромосомний набір організму ( кількість, форма, розмір)

1955р. - Джо Хін Тіо (амер.) → у людини 23 пари хромосом:

22 пари аутосоми (нестатеві) + 1 пара гетерохромосоми (статеві: ХХ - жін.; ХУ- чол.)

види: 

1. Гаплоїдний (1n) - всі хромосоми негомологічні (різні)

- в статевих клітинах

2. Диплоїдний (2n) - подвійний → гомологічні хромосоми ( парні: 1 від мами, 2- від батька)

- в соматичних клітинах (нестатеві)

3. Поліплоїдний (3n, 4n, 5n...) - кількість хромосом збільшується (кратно гаплоїдному набору)

- рослин → продуктивність!!!

Ідіограма - розташування хромосом попарно у порядку зменшення (крім статевих)

С.Г.Навашин (укр.)

Зображення за запитом ідіограма

Хромосомний аналіз - дослідження каріотипу, або окремих хромосом.

- в основі цитогенетичного методу

значення:

1. Виявлення паталогії хромосом.

2. Визначення статевої належності крові.

 

 

За запитом ідіограма каріотипу людини


15/01/24


Переглянути відеоурок


Геном - сукупність спадкової інформації у клітинах організму

- наука геноміка 

компоненти:

1. Гени: структурні і регуляторні.

2. Нефункціональні послідовності ДНК → повторювальні пари нуклеотидів( від сотні до млн.): тандемні, псевдогени, мобільні гененичні елементи (стрибаючі гени)

- у кишкової палички - 20%
- у людини - до 97% геному!!

Геном прокаріот: 

1. Нуклеоїд ("бактеріальна хромосома") - кільцева ДНК + РНК, білки
2. Плазміди - малі кільцеві ДНК.

Геном еукаріот:

1. у ядрі!!! → хроматин

2. в мітохондріях  і пластидах - кільцеві ДНК

у людини в мітохондріях 16,5 тис. пар нуклеотидів, 37 генів

Геном ускладнюється в процесі еволюційного розвитку організмів:

- кишкова палочка - 4,5 млн. пар нуклеотидів
- дрозофіла - 130 млн. пар нуклеотидів
- людина - 3,2 млрд. пар нуклеотидів

але!!! не завжди ⇒ вороняче око - 149 млрд. пар нуклеотидів

Ген - ділянка ДНК, яка містить інформацію про структуру білка або РНК.

види:

- за продуктом:

1. РНК-гени → кодують  рРНК, тРНК

2. Білкові-гени → кодують білки

- за активністю:

1. Конституційні - активні постійно

2. Неконституційні - рідко активні

- за функціями:

1. Регуляторні - визначають початок, швидкість і послідовність синтезу РНК на матриці ДНК

наприклад: 
- Ехансери - посилюють транскрипцію (синтез РНК)
- Сайленсери - послаблюють

2. Структурні - кодують РНК → білки.

мають мозаїчну будову → різні ділянки: 
екзони - кодуючі нуклеотиди, інтрони - некодуючі ("пастки для мутацій")

Мал. Особливості організації генотипу еукаріотичної клітини

Спейсери - відокремлюють структурні гени

Оператор - запускає і контролює транскрипцію

Термінатор  - припиняє транскрипцію

Геном людини — сукупність усіх генів і міжгенних проміжків молекул ДНК людини, що містяться в ядрі й мітохондріях клітини. 

У людини: екзонів - 1,5 %; інтронів - 34% геному



Регуляція активності генів.

це складна сукупність механізмів, завдяки яким клітини можуть збільшувати чи зменшувати кількість продуктів експресії генів у відповідь на зовнішні чинники.

Епігенетика - наука, яка вивчає ці процеси.

Епігенетичні механізми регуляції:

1. РНК - інтерференція - регуляція за участю малих молекул РНК

- малі ядерні РНК (мяРНК)
- мікроРНК (мкРНК)

2. Метилювання - приєднання метильної групи (СН3) до нуклеотидів РНК

- пригнічує активність генів на рівні транскрипції 

3. Регуляція на рівні хроматину - ущільнений хроматин блокує зчитування інформації з генів.

4. Альтернативний сплайсинг - на 1 гені можуь утворитися різні білки

5. Гормональна регуляція  - вплив певного гормону

та інші...

Особливості передачі спадкової інформації наступним поколінням:

1. Реплікація - самоподвоєння ДНК (перед поділом клітини)

2. Розмноження за участю статевих клітин - гамет (1n)

3. Процес розвитку починається з запліднення ( злиття гамет)

яйцеклітина (1n) + спрематозоїд (1n) = зигота (2n)

4. Новий організм має 2 генома ( 1 від матері і 1 від батька)

 

Ген → іРНК  → синтез білка (ферменту)  → хімічна реакція + середовище ⇒ ознака

Спадковість - здатність організму передавати свої ознаки нащадкам.

Фенотип - всукупність ознак організму (форма, розмір, колір…)

ознаки → якісні і кількісні (широкий діапазон)
альтернативні → високий ⇔ низький

За запитом "Фенотип"За запитом "Фенотип"

Ген – ділянка молекули ДНК, яка кодує ознаку

Алелі – парні гени (в  гомологічних  хромосомах), кодують альтернативні ознаки.

- домінантна (А, В, С…) - алель, ознака якої проявляється завжди  

- рецесивна (а,в,с…) - ознака може  не проявлятися.

За запитом "Фенотип"
 Локус – месце розташування конкретного гена в хромосомі.
  

ГЕНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ І СИМВОЛІКА

Мал. Так схематично виглядає розташування локусів (чорні смужки) в гомологічних хромосомах.

        
 Генотип – набір генів організму.                     

- гомозиготний – одинакові алелі одного гена: 

                                 домінантний (АА) та рецесивний (аа) 

- гетерозиготний – різні алелі одного гена (Аа)  

Генетична символіка:

Р — батьки ⇒ ♂ ( меч і спис Марса)— батько (чоловік);  ♀ (дзеркало Венери) — мати (жінка);

F — потомство (F1, F2 — гібриди першого, другого покоління);

G – гамети;

х — значок схрещування;

3:1 — розчеплення три до одного;

A – домінантна аллель;   а – рецесивна алель;

АА – гомозигота за домінантним геном;   аа – гомозигота за рецесивним геном;

Аа – гетерозигота.

Чисті лінії - генетично однорідні нащадки

АА х АА ⇒ АА       або     аа х аа ⇒ аа

Закон чистоти гамет - при утворення гамет в кожну з них потрапляє тільки одна алель кожного гена.

АА →  А         аа → а     ( 1 тип гает)

Аа → А,  а  ( 2 типи гамет)

ААВВ → АВ       ааbb → ab  ( 1 тип гает)

AaBb → AB,  Ab,  aB,  ab   ( 4 типи гамет)













18.12.23
Тема уроку
Основні поняття та методи генетики


Діагностична контрольна робота за 1 семестр

Записати ментальні -карти
(одну на вибір)






Пройти тест за 15.12.23





15.12.23
Тема уроку


Раціональне харчування та харчовий раціон.Токсичні речовини.Знешкодження токсичних сполук. Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.
Узагальнення знань з теми «Обмін речовин і перетворення енергії».


Відеоуроки

Раціональне харчування


Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму









27.11.23
Тема уроку
Порушення обміну речовин (метаболізму), пов'язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин. Значення якості питної води для збереження здоров'я людини

Переглянути відео


Гра

Гра

Гра "Етапи енергетичного обміну (катаболізму, дисіміляції)"

Пластичний та енергетичний обмін речовин



Презентація 


ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДІ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я ЧОЛОВІКА


Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) - вільний нуклеотид → універсальний акумулятор енергії у клітині

  • аденін, рибоза, 3 залишків ортофосфатної кислоти

Іл. Схема будови молекули АТФ

Яка роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією?

Клітини дихання  - сукупність процесів окиснення питних речовин з вивільненням хімічної енергії, що акумулюється в АТФ.

ЄТАПІ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ

Назва етапу

Характеристика

І. Підготовчий  - у травному каналі чи лізосомах 

 

Складні органічні сполуки розщеплюються до простих під дією травних ферментів.

  •  енергія розсіюється у вигляді теплоти

ІІ. Безкисневий (анаєробний)  - у гіалоплазмі клітин

 

Прості органічні сполуки розщеплюються без участі кисню: розщеплення глюкози – гліколіз, жирних кислот – ліполіз, амінокислот – протеоліз.

  • енергетичний ефект гліколізу – 200 кДж (116 кДж – на теплоту, 84 кДж – на АТФ):

З 6 Н 12 О 6  + 2АДФ + 2Н 3 РО 4  -> 2С 3 Н 4 О 3  + 2Н 2 О + 2АТФ

ІІІ. Кисневий (аеробний)  - у матриксій на кристалах мітохондрій за участю кисню (понад 90 % енергії)

Аеробне перетворення вуглеводів продовжується завдяки розщепленню піровиноградної кислоти до води та вуглекислого газу.

  • енергетичний ефект: 2600 кДж (1088 кДж – на теплоту, 1512 кДж – на АТФ):

2С 3 Н 4 О 3  + 6О 2  + 36Н 3 РО 4  + 36АДФ -> 6СО 2  + 42Н 2 О + 36АТФ

Сумарним енергетичним результатом розщеплення 1 моль глюкози є 2800 кДж енергії (200 кДж + 2600 кДж), з якої у 38 молекулах АТФ акумулюється 55 % (42 кДж х 38 = 1596 кДж), а 45 % (12 )

З 6 Н 12 О 6  + 6О 2  + 38АДФ + З8Н 3 РО 4  -> 6СО 2  + 44Н 2 О + 38АТФ

Отже, кліткове дихання є сукупністю процесів, під час яких розщеплюються поживні речовини, вивільняється хімічна енергія та акумулююється в макроергічних зв'язках АТФ.


Обмін речовин в організмі людини. 


24.11.23
Тема уроку
Вітаміни, їхня роль в обміні речовин


Пройти тест за 24.11.23 на тему: Вітаміні

Вітаміні.
Вітаміні  (від лат. vitae — життя та amin — амін) — біологічно активні речовини різної хімічної природи, необхідні у невеликих кількостях для нормального обміну речовин та життєдіяльності живих організмів. Вітаміни не виконують в організмі жодної енергетичної, ані структурної функції, але є необхідні для обміну речовин і перетворення енергії. Існування та значення вітамінів для життя наприкінці минулого століття встановивши  М. І. Лунін  (1881). Пізніше польський хімік  К. Функ  (1912) назвав речовину, що виділили з висівок, «вітаміном», оскільки її молекула містила аміногрупу. Ця назва збережена до цього часу, хоча Нітроген є не у всіх витаминах. У 1913р. американський біохімік Є. В. Макколлум запропонував називати вітаміни літерами латинської алфавіту. Нідерландський лікар К. Ейкман довів, що захворювання бері-бері спричиняє нестачу важливих для організму речовин. Нині відомо близько 50 вітамінів, що їх вивчає наука вітамінологія.

Вітаміні  (50) - біологічно активні речовини, необхідні в невеликих кількостях для обміну речовин

- у складі ферментів!!         вітамінологія  - наука

ХІХ - М.І.Лунін → довів існування 
1923 р. - До Функ  → "вітаміні"

порушення :
  • Гіповітаміноз  - недостатня кількісь вітаміну
  • Авітаміноз  - відсутність вітаміну
  • Гіпервітаміноз  - надлишок витамину в организме

групи:

1. Водорозчинні – С, гр.В 
2. Жиророзчинні – А, С, D, Е, К

Вітамін

Джерела надходження

Функції

Авітаміноз

І. Водорозчинні вітаміни 

В 1  (тіамін, антиневритний)

2  мг/доб

Вівсяна крупа, бобові, чорний хліб, м'ясо, яйця, печінка

Неміцне пиво, рис та свіжі овочі: Супрун розповіла про користь і доступність вітаміну В1 — Високий Замок

Участь у обміні вуглеводів. вплив на нервну систему

 

 

 

 

Бері-бері  (ураження нервної системи)

В 2  (рибофлавін, вітамін росту)

1-2  мг/доб

печінка, яйця, гриби, молочні продукти, зернові культури

Найдефіцитніший витамин. Чому нам такий важливий витамин B2 і де його взяти? Правильне харчування Здоров'я Аргументи та факти

Важлива роль у вуглеводному, білковому та жировому обміні.

 

 

 

 

Запалення слизових оболонок, світлобоязнь

3 (РР, нікотинова  кислота)

1 - 20 мг/доб

крупи, бобові, гриби, дріжджі, м'ясо, печінка

Для чого потрібний витамин В3? | Ізраїль-Cart

забезпечує оптимальне протікання енергетичного обміну

 

 

 

 

Пелагра (зниження рухової активності, психози)

В6 (піридоксин, антидерматитний)

2-4 мг/доб

м’ясо, печінка, зернові з висівками, горіхи, овочі, риба, банани, картопля, помідори, шпинат

Вітамін В6 (піридоксин) для чого потрібний – Kalorizator

Кофермент для сотні різних реакцій метаболізму

 

 

 

 

 

Ураження шкіри (дерматит), периферійна невропатія

В9 (фолієва кислота)

о,2 мг/доб

салат, петрушка, капуста; помідори, яблука, картопля, печінка,  дріжджі

ВІТАМІН В9 - ФОЛІЄВА КИСЛОТА | Фолієва кислота, Харчування рецепти, Здорове харчування

Стимулює еритропоез; бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот...

 

 

 

 

 

Недокрів'я

В12 (ціанокобаламін, антианемічний)

2 мкг/доб

печінка, м’ясо, риба, молоко, яйця, морська капуста; синтезується мікроорганізмами

Що треба знати про вітамін В12 - medexpert

Є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи,   активує обмін вуглеводів і ліпідів

 

 

 

 

Недокрів'я

С (аскорбінова

кислота)

75-100 мг/доб

 

Чорна смородина, шипшина, цитрусові, капуста, перець, картопля

Топ 20 продуктів з найвищим вмістом вітаміну C - [SayYes]

Є антиоксидантом, регулює всі види обміну речовин, зсідання крові, регенерацію тканин,   синтез колагену, підвищує проникність капілярів, стійкість до інфекцій

 

 

 

Цинга (запалення слизових оболонок, порушення синтезу білків)

 

ІІ. Жиророзчинні вітаміни

А (ретинол)

1 мг/доб

 

 

 

 

 

Яйця, масло, печінка, ікра

каротин: морква, шпинат, червоний перець, гарбуз

Вітамін А: які продукти містять, добова норма, користь та шкода

 

Антиоксидант, регулює процеси зроговіння, бере участь у синтезі родопсину,   підтримка імунітету й протипухлинного захисту організму

 

 

 

Куряча сліпота (порушення зору),

дерматити

 

 

 

D (кальциферол, антирахітний)

25 мг/доб

 

 

 

 

 

 

Риб'ячий жир, яйця, печінка, масло

синтез під дією УФ-променів

Які продукти містять вітамін D: Повний список

 

Участь у регуляції обміну кальцію та фосфору

 

 

 

 

 

 

Рахіт (порушення розвитку кісток),

остеопороз

 

 

 

 

Е (токоферол, антистерильний)

10 мг/доб

 

 

Олії, зелень, яйцяТаблиця вмісту вітаміну Е в продуктах

Забезпечує розмноження, впливає на стан кровоносних судин, антиоксидантний вплив

 

Дистрофія м'язів, безпліддя

 

 

К (філохенон, антигеморагічний)

2 мг/доб

 

 

 

 

Салат, цвітна капуста, кабачки, печінка; синтезується мікроорганізмамиВітамін K (філлохінон): опис, джерела, дефіцит та надлишок

Необхідний для зсідання крові

 

 

 

 

 

Кровотечі

 

 

 

 

 



17.11.23
20.11.23
Тема уроку
Особливості обміну речовин в автотрофних і гетеротрофних організмах. Роль ферментів у забезпеченні процесі метаболізму

Переглянути відео



Пройти тест 1

Пройти тест 2

Записати ментальну-карту

записати конспект

Ферменти (ензими) - білкові молекули (або РНК), які є біологічними каталізаторами в організмі.

в XVII ст.  - Я. ван Гельмонт (нідер.); наука → ензимологія 

Рис. 1. Каталітичні (1) та регуляторні (2) центри ферменту

Загальними особливостями усіх ферментів є: наявність активних (каталітичних) центрів (рис. 1) — ділянок, до яких приєднуються молекули субстрату. Ці ділянки у простих ферментах утворюють амінокислоти, а у складних — небілкові частини-кофактори (вітаміни, йони Купруму, Феруму, Магнію); наявність регуляторних центрів, до яких можуть приєднуватися різні молекули й спричиняти збільшення або зменшення каталітичної активності.  Регуляторні чинники, що підвищують активність ферментів, називають активаторами (йони кислот, жовчні кислоти для ліпаз), а ті, що зменшують, — інгібіторами (наприклад, катіони важких металів); специфічність, що визначається здебільшого комплементарною відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату; залежність активності від певних умов (рН, температури, тиску, концентрації субстрату та ферментів); невитратність — прискорюють реакції, але самі при цьому не витрачаються та ін.

Властивості:

1. Висока активність → прискорюють реакції в 1000 раз

2. Специфічні - каталізують певні реакції ( теорія "ключ-замок" - фермент-субстратний комплекс)

3. Мають активний центр, який не змінюється під час реакції

4. Чутливі до:

а) умов середовища ( певна t0, pH)
б) певних речовин ⇒ активатори ( Mg, Zn, йони кислот), інгібітори ( Pb, Ag, As)

У сучасній ензимології відомо понад 3000 ферментів; їх класифікують за різними критеріями. За хімічним складом ферменти поділяють на прості та складні ферменти. Прості ферменти (однокомпонентні) містять лише білкову частину. Більшість ферментів цієї групи можуть кристалізуватися. Прикладами простих ферментів є рибонуклеаза, гідролази, уреаза та ін. Складні ферменти (двокомпонентні) складаються з білкового (апоферменту) й небілкового (кофактора) компонентів. Білковий компонент визначає специфічність ферментів, є чутливим до зміни температури. Небілковий компонент визначає активність складних ферментів. Кофактори можуть бути як неорганічними молекулами ( йони металів), так і органічними (вітаміни). Прикладами складних ферментів є оксидоредуктази (каталаза), лігази ( ДНК-полімераза, тРНК-синтетази) та ін. За типом реакцій, згідно з якою їх поділяють на 6 класів: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази та лігази. 

Класифікації:

І. За хімічним складом: 

1. прості - тільки білковий компонент → рибонуклеаза, гідролази, уреаза ...

2. складні-  білковий компонент ( апофермент) - визначає специфічність  + небілковий ( кофактор→ йони металів , вітаміни) - визначає активність → оксидоредуктази ( каталаза), лігази (ДНК-полімераза)

ІІ.  За типом реакцій: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази та лігази. 

 

За біологічним значенням ферменти поділяють на: 1. Метаболічні ферменти — група ферментів, що каталізують анаболічні й катаболічні реакції у клітинах. Вони можуть міститися в гіалоплазмі (ферменти бродіння), в ядрі (РНК-полімераза, ДНК-полімераза), в мітохондріях (дегідрогенази й цитохроми дихального ланцюга), на рибосомах (синтетази білків), у хлоропластах (рибулозобіфосфаткарбоксилаза, або РуБісКо, — фермент фіксації СО2) та ін. Метаболічні ферменти беруть участь у процесах дихання, росту, подразливості, скорочення м'язів тощо. У клітинах метаболічні перетворення субстратів здійснюються послідовно декількома ферментами. Кожний з цих ферментів каталізує певну ділянку загального метаболічного шляху. Сукупність ферментів, які каталізують перетворення субстрату через ланцюг послідовних реакцій, називається мультиферментним комплексом. Якщо хоча б один з ферментів каскаду не функціонує, то розвиваються захворювання. Порушення функціонування багатьох ферментів виникає також унаслідок нестачі в раціоні вітамінів, амінокислот, жирних кислот, макро- та мікроелементів.

2. Травні ферменти — група ферментів, що розщеплює складні органічні сполуки та їх комплекси до простіших. Вони належать до групи гідролаз, що каталізують реакції гідролізу. Так, у травному тракті хребетних тварин й людини наявні протеази (каталізують розщеплення білків), ліпази ( ліпідів), амілази (вуглеводів), нуклеази (розщеплюють нуклеїнові кислоти до нуклеотидів).

Серед ферментів є й такі, що захищають від токсичних речовин (наприклад, антиоксидантний фермент каталаза), від втрат крові (тромбін). Основним захисним ферментом багатьох організмів є лізоцим, що міститься в слизових оболонках і рідинах організму (слини, слізної рідини). Лізоцим розщеплює клітинні оболонки бактерій і захищає слизові оболонки від інфекцій.

 

Мультиферментні комплекси → послідовні каскади ферментів (кожний каталізує певну ділянку )

"зупинка" 1 ферменту → порушення всих реакцій

важливо!!! → збалансоване харчування ( мікро-, макроелементи, вітаміни!!)

Рис.2. Частина ланцюга розщеплення глюкози

Біологічна роль: 

1. Метаболічні - каталізують метаболічні реакції → ферменти бродіння, ДНК-полімераза ⇒ у процесах дихання, росту, подразливості, скорочення м'язів...

2. Травні -  розщеплюють складні органічні сполуки до простіших → гідролази: протеази (білків), ліпази (ліпідів), амілази (вуглеводів), нуклеази (ДНК).

3. Захисні -  від токсичних речовин (каталаза → Н2О2 ⇒ Н2О + О2), від втрат крові (тромбін), від інфекцій (лізоцим)

 

Використання людиною:

1. В медицині  - в складі препаратів для лікування шкт (фістал), розчинення тромбів, лікування онкологічних захворювань ( ензимотерапія)

2. В промисловості:

а) харчовій - виробництво хліба, вина ( амілази), ковбас ( протеази), сирів (ліпази) 

б) хімічній - виробництво косметики, миючих засобів..

 


  • Додаткове завдання:
Сичужний фермент (хімозин) — традиційний продукт для звурдження молока, що широко використовується в сироварінні. В Італії окрім сичужного хімозину широко застосовують інші ферменти, що їх виробляють мигдалики телят і ягнят. Це надає специфічного пікантного смаку італійським сирам. Яке значення цих ферментів у процесах варіння сирів з молока?


13.11.23
10.11.23
Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.Клітинне дихання

Переглянути відео





Записати у зошит

 Будова клітини

( сокорочення в конспекті:  ф. - функції;  р-ни - речовини)
  
Цитоплазма - внутрішнє середовище клітини: клітинна рідина (цитозоль), що містить включення і органели
основна властивість → здатність до руху (циклоз)
частини: 
А) Гіалоплазма (цитозоль) - колоїдний розчин
стани: 1. Золь - рідкий     2. Гель - драглистий
                          (залежить від кількості Н2О і орган. р -н)
значення: 1. Об'єднує всі компоненти цитоплазми.
                        2. Середовище для хімічних реакцій.
 
Б) Включення - непостійні структури клітини
                                  - запас р-н (крохмаль, олії ...)
                                  - продукти метаболізму
 
 В) Органели - постійні структури клітини
     Органели                 
НемембранніМембранні
 Одномембранні Двомембранні 
1. Рибосоми1. ЕПС1. Мітохондрії

2. Клітинний центр

2. Комплекс Гольджі 

2. Пластиди

 3. Лизосоми 
 4. Вакуолі 
 5. Пероксисоми 
 
І. Немембранні:
1. Рибосоми - 2 субодиниці( рРНК+білок), утворюються в ядерцях ядра
ф.→ синтез білка
Мал.2.  Будова рибосоми: І. Роз’єднані велика (1) та мала (2) субодиниці. ІІ. Велика (1) та мала (2) субодиниці в складі рибосоми
 
2. Клітинний центр ( центросома) - 2 центромри ( з мікротрубочок)
ф.→ утворюють нитки веретена поділу хромосом, синтез мікротрубочок
Мал. 3. Схема будови центріолей: 1 – групи мікротрубочок по три в кожній
 
ІІ. Одномембранні: 

     1. ЕПС - система порожнин у вигляді канальців, оточених мембраною.

види: 1.Зерниста (має рибосоми); 2 – Незерниста ( гладенька)

ф. → синтез і транспорт орг. р-н 


Мал. 4. Ендоплазматична сітка: 1 – зерниста (має рибосоми); 2 – незерниста

 

2. Комплекс Гольджі (К.Г.) -  система порожнин у вигляді цистерн.

диктиосома - структурна одиниця К.Г.

ф. → запас і модифікація орг. р-н; синтез складних р-н; утворення лізосом і акросом сперматозоїдів 

 

Мал.5. Білки утворюються на мембранах ендоплазматичної сітки, а потім усередині оточених мембраною пухирців (1) відокремлюються (2) і прямують до комплексу Гольджі (3). Елекртонна фотографія К.Г.

 

Мал.6. Схема, що ілюструє функції комплексу Гольджі (КГ)  

 

 3. Лізосоми - міхурці, що містять гідролітичні ферменти.

ф. → розщеплюють поживні речовини і дефектні органели.

Мал.7. Лізосома (1), в якій перетравлюються мітохондрія (2) та пероксисома (3), термін життя яких вичерпано

 

4. Вакуолі - порожнини, оточені мембраною і заповнені рідиною.

а)вакуолі рослинних клітин - заповнені клітинним соком (Н2О + орг. р-ни + пігменти)

- утворюються з міхурців ЕПС

ф. → забезпечують тургор (пружність клітини); запасають р-ни; забарвлюють клітини ...



б) скоротливі вакуолі -у прісноводних одноклітинних організмів

ф. → виводять Н2О; клітинне дихання

 Мал.9. Скоротливі вакуолі інфузорії-туфельки:

1 – скоротливі пухирці; 2 – радіальні канали

 

5. Пероксисоми - дрібні міхурці з різноманітними ферментами

ф.→ перетворення жирів на вуглеводи;
          розщеплення  Н2О2 ( гідроксид водню) до О2 + Н2О ;
          фіксація і виведення О2 під фотосинтезу.

 Мал.10. Пероксисома

 

ІІІ. Двомембранні:

1. Мітохондрії - енергетичні станції к-ни 

"квасолинка" → зовнішня мембрана гладенька, внутрішня утворює складки (кристи)
всередині матрикс ( кільцева ДНК, РНК, рибосоми, білки)

ф. → синтез АТФ ( запас энергії), забезпечують клітинне дихання

 

Рис.11 Будова мітохондрії: І – фотографія, зроблена за допомогою електронного мікроскопа; ІІ – схема будови: 1 – зовнішня мембрана;   2 – внутрішня мембрана; 3 – кристи; 4 – міжмембранний простір; 5 – матрикс

 

2. Пластиди - органели рослинних клітин 

види:

а) Хлоропласти - зелені

→ зовнішня мембрана гладка, внутрішня утворює складки (тилакоїди), зібрані в "стопки" (грани)
 + пігмент хлорофіл
→ всередині строма ( кільцева ДНК, РНК, рибосоми, крохмаль)

ф. → фотосинтез

Мал. 12. Внутрішня будова хлоропласта: І. Фотографія, зроблена за допомогою електронного мікроскопа. ІІ. Схема будови: 1 – строма; 2 – грани тилакоїдів; 3 – зовнішня мембрана; 4 – внутрішня мембрана

б) Лейкопласти - безбарвні у коренеплодах, плодах
- не мають хлорофілу
ф. → запас крохмалю...
 
в) Хромопласти - жовті, червоні у зрілих плодах, пелюстках квітів 
- не мають тилакоїдів,  хлорофілу; мають яскраві пігменти...
ф. → забарвлення клітин

Пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого.

Мал.13. Схема взаємопереходів одних пластид в інші: 1 – первинна пластида; 2 – хлоропласт; 3 – лейкопласт; 4 – хромопласт




30.10.23

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7033723

16.10.23
13.10.23
Тема уроку
Справжні гриби
та грибоподібні організми.
Тварини

Пройти тест за 13.10.23


Записати конспект













09.10.23
Тема уроку
Автотрофні еукаріоти

Записати конспект






Зробити завдання письмово








06.10.23
Тема уроку
Основні групи еукаріотів





Пройти тест за 06.10.23



02.10.23
Тема уроку
Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів

Переглянути презентацію


Записати конспект

І. Археї  ≈ 50 видів ; не має паразитів

  • особлива будова оболоки
  • мають інтрони і екзони
  • можливий безхлоофільний фотосинтез
  • можуть жити в екстремальних умовах ("чорні курці"→ tо>+300о)

Рис. Гетеротрофні метаноутворювальні археї

ІІ. Бактерії  ≈ 30 тис.видів

а) автотрофи → синтез органіки 

  1. Хемотрофи → сірко-, залізо-, нітрофікуючі бактерії
  2. Фототрофи → зелені, пурпурні бактерії ( без О2), ціанобактерії (О2)

Ціанобактерії - мають пігменти фікобеліни, фіксують азот (в газових вакуолях), в основному колоніальні, можуть викликати "цвітіння води" 

б) гетеротрофи 

1. Сапротрофи → розщеплюють мертву органіку

  • грунтоутворення
  • промислове бродіння (кисло-молочні продукти, квашені овочі)
  • псують продукти ⇒ стерилізація (tо>+100о, УФ-промені) і пастеризація ( tо≈+60-70оС)

​​​​​​​2. Симбіонти → бульбочкові (колообіг азоту)

3. Паразити → викликають захворювання людини, тварин, рослин

шляхи зараженя:

- повітряно-крапельний → дифтерія, чума, туберкульоз, пневмонія, кашлюк

-орально (з водою, їжею) → холера, дизентирія, черевний тиф, харчові отруєння ( сальмонельоз, ботулізм)

- через грунт → правець

- статевий → венеричні хвороби (сифиліз, гонорея, трихомоноз)

- трансмісивний шлях (укуси комах) → чума (блохи), висипний тиф (воші)

Використання людиною:

  1. Виробництво їжі, добрив, антибіотиків.
  2. Очищення водойм.
  3. Для пошуків корисних копалин
  4. Біологічний метод боротьби зі шкідниками
  5. В генетиці, біотехнології ⇒ синтиз ліків (інсулін, інтерферон), вивчення генів...
1. Дайте означення понять бактерії, археї.
2. Порівняйте бактерії та археї.
3. За якими ознаками археї подібні до еукаріотичних організмів?
4. Обґрунтуйте біологічну роль прокаріотичних організмів.
5. У яких галузях людина використовує прокаріотичні організми?
6. Поясніть думку вчених про те, що археї є окремою групою організмів на планеті.

 Еукаріоти.      

План.

1. Що таке еукаріоти? Їх загальні ознаки.

2. Будова клітини:

І. Поверхневий апарат:

  1. Плазматична мембрана.
  2. Глікокаликс (тварини), клітинна стінка (гриби, рослини)

ІІ. Цитоплазма з органелами:

  • немембранні ⇒ рибосоми
  • одномембранні ⇒ ЕПС, комплекс Гольджі, вакуолі (різноманітні), лізосоми( не у всіх клітин)
  • двомембранні ⇒ пластиди(у рослин), мітохондрії

ІІІ. Ядро: ядерце, ДНК → хромосоми

Іл. Структури еукаріотичної клітини: А — мітохондрії; В1 — міхурець-везикула; В2 — гладка ЕПС; Е1 — ядро; Е2 — шорстка ЕПС; К — рибосома; Н1 — комплекс Гольджі; Н2 — вакуоля; Н3 — гіалоплазма; С — ядерце; У — клітинна мембрана; Я — лізосома.

( розібрати мал. клітини на ст.48 Соболь В.І.)

3. Походження еукаріот

початок XXI ст. →  синтез автогенетичної гіпотези походження ядра та одномембранних органел і ендосимбіотичної гіпотези походження мітохондрій та пластид

    ( Назвати основні етапи за матеріалами відео і підручника)

4. Порівняння про- та еукаріот (заповнити таблицю ст. 48)

5. Сучасна ситематика еукаріот.

ЕкскаватиДіафоретики Аморфеї
+одноклітинні+
-колоніальні, багатоклітинні+
> 2 2 джгутики1
1) евглена
2) лейшманії,
трипаносоми
1) водорості
2) вищі рослини
3)фораменіфери,
радіоляріії,
інфузорії, 
споровики
1)гриби
2) тварини
3) амеби

Іл. Сучасна система еукаріотів (за С. Едлом, 2012)



29.09.23
Тема уроку
Різноманіття прокаріотів. Бактерії та археї

Пройти тест до 29.09.23

Скріншоти виконанних ігор завантажити у ЄШ
Гра "Віруси. Віроїди. Пріони"


Вікторина "Неклітинні форми життя. Віруси"


Гра "Археї та бактерії (на прикладі галоквадратума та кишкової палички)"



Будова бактеріофага


Життєвий цикл вірусу імунодифіциту людини



Будова вірусу імунодифіциту людини



Записати ментальну-карту










25.09.23
Життєвий цикл вірусів. Значення вірусів у природі й житті людини.
Прокаріотичні організми

Переглянути презентації, записати конспект до 29.09.23

Презентація до уроку: "Гіпотези походження вірусів"


Презентація до уроку: "Неклітинні форми життя. Пріони та віроїди"



1. Віроїди - 1 ланцюгова кільцеподібна РНК ( не кодує білків).

  • 1971 р.- Теодор Дінер ( амер.)

паразити → у рослин!!!

шлях зараження ⇒ комахами; вегетативне розмноження

захворювання: веретеноподібність бульб картоплі, карликовість хризантем, каданг-каданг кокосових пальм, хвороба жовтих плям рису та ін.


2. Пріони - інфекційні білки

  • 1983 р.- C. Прузінер ( амер.)

паразити → у людини!!!, тварин + грибів, бактерій

шлях зараження:

  • спадково (мутації білків)
  • з їжею
  • трансплантація органів

захворювання: коров’ячий сказ, скрейпі овець, губчаста енцефалопатія, фатальне сімейне безсоння, хвороба куру та ін.

Іл. Форма пріонів: 1 — нормальна форма білка; 2 — аномальна форма білка


3. Віруси - ДНК + білок

  • 1892 р.- Дмитро Івановський (рос.) - вірус тютюнової мозаїки
  • 1898 р.- Мартін Бейєрінк (гол.) - "вірус"

паразити → всих клітинних організмів

 

Іл. Вірусні частинки: 1 — герпесу; 2 — грипу; 3 — тютюнової мозаїки; 4 — бактеріофаг

шлях зараженнязахворювання
 1. комахами (арбовіруси)
 енцефаліт ( кліщі)
 лихоманка (комарі)
 2. повітряно-крапельний грип, віспа, кір, краснуха, поліомеліт, паротит
 3. орально (їжа, ода) гепетит А, ящур
 4. через кров гепетит В, СНІД
 5. статево гепетит С, СНІД, герпес
 6. пошкодження шкіри сказ, папілома, герпес

будова:

  • прості:

1. ДНК (РНК) - 1 або 2 ланцюги

2. капсид - білкова оболонка  (кубічні, спіральні)


  • складні:

1.+2.+ суперкапсид - додаткова оболонка

№6. Неклітинні форми життя. Царство Віра.

Бактеріофаги - віруси бактерій

  • є "голівка" та "хвіст"
  • більшісь ДНК-вмісні



18.09.23 10-А, 10-Б
Неклітинні форми життя.


Записати ментальну-карту


Переглянути презентацію



Пройти тест 10-Б, 10-А за 18.09.23 


15.09.23
Лабораторна робота №1 Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу

Зробити у зошит завдання лабораторної роботи

Мета: навчитися визначати таксономічне положення виду рослини або тварини в системі органічного світу.

Матеріали: зображення рослин та тварин.

Хід роботи.

1. Розгляньте приклад класифікації рослин і визначте таксономічне положення виду, зображеного на рисунку:

Відділ -
Клас -
Порядок -
Родина -
Рід - 
Вид - Цибуля ведмежа

2. Розгляньте приклад класифікації тварин і визначте таксономічне положення виду, зображеного на рисунку:

Тип - 
Клас - 
Ряд - 
Родина -
Рід -
Вид - Ведмідь бурий

3. Що спільного у класифікації лілії лісової і цибулі ведмежої?

4. Чим відрізняється класифікація барса сніжного і ведмедя бурого?

5. Чим відрізняється класифікація рослин від класифікації тварин?

6. Чим відрізняється сучасна класифікація організмів від класифікації К. Лінея?

Висновок______________________________________________________



Записати конспект 

Вид - группа  схожих між собою організмів, які займають певний ареал, вільно схрещуються і дають плідне потомство.


Популяція - сукупність особин одного виду, які відносно ізольовані від інших популяцій виду.

Підвид - географічно або екологічно відокремлена частина виду, особини якої відрізняються від інших підвидів.

  • монотипічні - види, які не розділені на підвиди ⇒ ендеміки (саламандра плямиста), релікти (гатерія).
  • політипічні - види, що складаються з двох і більше підвидів ⇒ вид бурий ведмідь має 8 підвидів, а лисиця звичайна - 17.

 Іл. Підвиди виду плиска біла (Motacilla alba)

Критерії виду - ознаки подібності між особинами одного виду.

  • за допомогою цих ознак один вид відрізняють від іншого 

1. Морфологічний - зовнішні ознаки у особин одного виду. 

 Іл. Чорний (1) і зелений (2) дятли

Але!!! види-двійники - схожі між собою, але відрізняються за іншими ознаками (пацюк чорний → 2 види-двійники ⇒ 38 та 42 хромосом) 

2. Каріотипічний (генетичний) - кількості та особливості будови хромосом.

Але!!! види-двійники - 46 хромосом → людина, люпин, тополя

3. Фізіологічний - подібність процесів життєдіяльності особин одного виду.

  • Репродуктивний - неможливістю схрещування особин різних видів

Але!!!  є міжвидові гібриди → зайця-русака й зайця-біляка, терену й аличі...

4. Біохімічний - особливості хімічного складу та перебігу біохімічних реакцій.

Але!!! для особин виду можливий білковий поліморфізм

5. Географічний - кожен вид займає певну територію (ареал).

Але!!! ареали можуть перекриваються; є види-космополіти (ряска, кімнатна муха, рудий тарган)

6. Екологічний - пристосованість до певних умов існування (екологічна ніша).

  •  жовтець їдкий → на заплавних луках, а жовтець повзучий → по берегах річок.

Але!!!  є види, які не мають суворої екологічної приуроченості.

Висновок ⇒ жоден з них не є абсолютним!!! Належність особини до певного виду визначають за сукупністю ознак-критеріїв, які взаємно доповнюють один одного.




11.09.23

Систематика — наука про різноманітність організмів.Концепції виду. Критерії виду


https://www.youtube.com/watch?v=7pDvuXBeagE

Записати конспект

Біорізноманіття - різноманітність видів живих організмів (екосистем).

термін →  1988р. - Едвард Вілсон (амер.)

  • результат еволюційного розвитку!(≈ 3,5 млрд.років)
  • сучасне вимирання!!!

22 травня - Міжнародний день біорізноманіття


https://www.youtube.com/watch?v=lvbntTHD5Ck

Біосистематика - наука, що описує і класифікує організми.

  • завдання → створення системи органічного світу

1. Перша наукова спроба  → 1735 р - Карл Ліней (швед) праця «Система природи»

         царство - клас - порядок - рід - вид

·          - створення бінарної номенклатури виду (собака домашній)

·          - латинські назви

  Але!! Була штучною → не враховувала походження!

Цю табличку  тільки прочитати 

«Система природи» - найвідоміший твір К. Ліннея. Цю книгу вважають основоположним твором наукової біологічної систематики. Перше видання вийшло 1735 року в Лейдені. За життя Ліннея книга витримала тринадцять перевидань у різних країнах (тринадцяте - віденське - 1767 рік). Для сучасної систематики найважливішим є десяте видання, опубліковане в Стокгольмі 1758 року: воно прийняте за початковий пункт зоологічної номенклатури. За життя К. Лінней був одним з найвідоміших учених у Європі. Швейцарський філософ Жан-Жак Руссо послав йому повідомлення: «Скажіть йому, що я не знаю видатнішої людини на Землі». Шведський письменник Август Стріндберг писав: «Лінней був насправді поетом, який випадково став натуралістом».

2. Сучасна класифікація → визначає ступінь подібності й відмінності організму від інших організмів, вказує місце в системі органічного світу

домен- царство - відділ (тип) - клас - порядок -порядок (ряд) -  родина - рід - вид   

·        є природною → враховує філогенетичну спорідненість!  

Таксон — одиниця (рівень) в біологічній класифікації. 


Іл. Приклади біологічної систематики тварин і рослин

Філогенез -  історичний розвиток біорізноманіття на Землі ( видів, родів, класів).

  • термін → 1866р. - Е. Геккель (нім.)

дослідження ⇒ порівняння данних:

1.      палеонтології

2.      анатомії

3.      ембріології

Філогенетична систематика (кладистика) — напрям біосистематики, що визначає еволюційні взаємини серед різних видів на Землі, як сучасних, так і вимерлих.

  • засновник → В. Хенніг (нім.)

 Іл. Віллі Хенніг

Кладограма - це діаграма, яка показує взаємозв’язок між різними організмами на основі їхньої подібності.

 Іл. Кладограма окремих таксонів хордових

Філогенетичне дерево (еволюційне дерево, дерево життя) - дерево, що відображає еволюційні взаємозв'язки між різними таксонами,  що мають загального предка.

  • показує філогенетичну історію організмів щодо геологічної шкали часу


Нині всі організми → на дві великі групи:

1. Прокаріоти → царства Археї та Бактерії.

2. Еукаріоти → царства Рослини, Тварини та Гриби.


Пройти тест 10-Б, 10-А за 11.09.23 



08.09.23
Стратегія сталого розвитку природи і суспільства 


Записати конспект

Навколишнє середовище (довкілля) —  частина природи,  з якою людина взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності.

  • енвайронментологія - наука про оточуюче людину середовище та їхній взаємний вплив одне на одного

методологічні засади:

1.      наукова теорія природокористування;

2.      вчення про охорону природи;

3.      сучасна концепція сталого розвитку суспільства.

Сталий розвиток — розвиток суспільства, за якого економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання відбуваються в межах, що їх визначає здатність екосистем до самовідновлення.

термін → 1980 р. у документі «Всесвітня стратегія охорони природи»

автор → Герман Дейлі  

компоненти:

  • довкілля
  • соціум 
  • економіка

 Іл.  Триєдина концепція сталого розвитку

 

принципи концепції:

1. Розвиток суспільства повинен відповідати потребам людей сучасного й майбутніх поколінь.

2. Обмеження експлуатації ресурсів пов'язані із рівнем розвитку техніки і здатністю біосфери до самовідновлення.

3. Задоволення потреб людей та благополучне життя.

4. Використання природних ресурсів повинно відповідати екологічним можливостям планети.

5. Темпи росту кількості населення мають відповідати виробничому потенціалу біосфери.

 

  • 15 вересня 2017 р. уряд України оприлюднив Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна»


в основі стійкого розвитку →

«Зелена» економіка — економіка, яка раціонально використовує природні ресурси, зберігає екосистеми і біорізноманіття та забезпечує при цьому зростання рівнів доходів і зайнятості.

- поступова заміна «коричневої» індустріальної економіки на нову «зелену»

Іл. Символи пріоритетних напрямів «зеленої» економіки в Україні

Екологічна етика - вчення про принципи й проблеми моральних взаємовідносин людини з природою й суспільством.

  • засновники → О. Леопольд (амер.) і Швейцер (нім.).

основа → біоцентризм й екоцентризм

суб'єкти → організми та екосистеми

принципи: 

  1. збереження природи; 
  2. збереження біорізноманіття; 
  3. цілісності природи; 
  4. поваги до природи;
  5. відповідальності.

завдання:

  • перебудова моральної свідомості людини,
  • виховання любові  до природи,
  • формування відповідальності за стан природи,
  • формування рівноправного співіснування людини й природи.



https://www.youtube.com/watch?v=Z5GPNTqGJfc

Пройти тест 10-Б, 10-А за 08.09.23 



04.09.2023

Фундаментальні властивості живого

Записати конспект

Живі організми → відкрита біосистема.

Біосистема -  сукупність структур, тісно взаємопов'язаних між собою

Ознаки життя:

1. Клітинна будова (виняток віруси)

2. Єдність хімічного складу - основні елементи: C, O, N, H 

3. Метаболізм - обмін речовин і енергії

  • живлення
  • дихання
  • виділення

4. Саморегуляція → здатнісь підтримувати сталість свого хімічного складу ( гомеостаз)

5. Подразливість → здатність відповідати на зовнішні впливи

6. Самовідтворення - розмноження

7. Ріст (кількісні зміни) і розвиток (якісні зміни).

8. Спадковість - здатність передавати ознаки нащадкам.

9. Мінливість - здатність набувати нових ознак 

10. Адаптивність - здатність пристосовуватися до довкілля


Рівні організації живої матерії:

1. Молекулярний

2. Клітинний

3. Організмовий

4. Популяційно-видовий

5. Екосистемний

6. Біосферний



Пройти тест за 04.09.23















24.05.23
Післязародковий розвиток. Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції). Інтерактивна лабораторна робота 4. Вивчення етапів ембріогенезу

Підсумкова діагностична контрольна робота з біології 


Записати ментальну-карту






16.05.23
Суть та біологічне значення запліднення. Причини порушення процесів запліднення у людини.
Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю.
 Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини. Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.


Відеоурок у Zoom







09.05.23


Пройти тест за 09.05.23

Пройти тест за 10.05.23





26/04/23
Статеві клітини. Інтерактивна лабораторна робота 3. 
Вивчення будови статевих клітин людини Особливості гаметогенезу у людини


Відеоурок у Zoom

Записати ментальну карту





Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення.

Самовідтворення — універсальна властивість живого, яка забезпечує здатність організму людини до розмноження

  • необхідна умова існування виду Homo sapiens

- у людини → статеве розмноження ⇒ відбувається за допомогою статевих клітин (гамет).

1. Сперматозоїд — чоловіча гамета → рухлива, дуже дрібна рухлива (до 70 мкм)

а) голівка: 

  • ядро (з половинним набором хромосом), 
  • акросома (розщеплює оболонки яйцеклітини)
  • цитоплазма ущільнена

б) шийка    в) хвіст (багато мітохондрій) 

Сперматозоїд складається з головки, шийки та хвостика.Головка має ядро, оточене тонким шаром цитоплазми, й особливу структуру — акросому. Вона виробляє фермент, який сприяє проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. У шийці є велика кількість мітохондрій, енергія яких забезпечує рух хвоста, а отже, й рух самого сперматозоїда до яйцеклітини. Дослідження сперматозоїдів під електронним мікроскопом виявило, що цитоплазма головки має не колоїдний, а рідкокристалічний стан. Цим досягається стійкість сперматозоїдів до несприятливих умов середовища.

2. Яйцеклітина — жіноча гамета → куляста, велика за розміром (120-150 мкм)

оболонки: зовнішня, прозора (захист) і внутрішня жовткова (запас поживних речовин)

- є ядро (з половинним набором хромосом) і цитоплазма з усіма типовими органелами

За будовою яйцеклітини відрізняються від інших клітин, оскільки пристосовані для реалізації розвитку цілого організму. Яйцеклітини значно більші, ніж інші клітини тіла; вони містять великий запас поживних речовин у вигляді жовткових включень, рівномірно розподілених по клітині. Цей запас поживних речовин є основою для розвитку зародка, що формується із заплідненої яйцеклітини.

Гаметогенез — процес розвитку статевих клітин.

Репродуктивна система - сукупність органів, які забезпечують статеве розмноження.

І. Жіноча:

1. Яєчник (жіноча статева залоза) - парний орган, мигдалеподібної форми, розташований у порожнині малого тазу.

функції: 

  • утворюються яйцеклітини,
  • продукуються статеві гормони: естрадіол...

Фолікул — міхурець, у якому відбувається утворення яйцеклітини.

Яйцеклітини формуються в кірковому (зовнішньому) шарі яєчника, що займає 2/3 його об’єму. Під електронним мікроскопом можна побачити тисячі незрілих яйцеклітин, кожну в круглому мішечку, або фолікулі. Також добре помітні фолікули, що містять яйцеклітини на різних стадіях розвитку. Протягом життя жінки дозріває всього лише 400-500 яйцеклітин.

2. Маткова труба — парний орган.

 

функції: 

  • яйцеклітини до матки,
  • відбувається запліднення.
Одним кінцем кожна труба з’єднана з маткою. Другий кінець має розширення (лійку) й відкривається в черевну порожнину поблизу яєчника. Хоча вони містяться дуже близько один до одного, прямого зв’язку між яєчником та отвором маткової труби немає. Краї лійки оточені пальцеподібними торочками. Внутрішня поверхня маткової труби вистелена війчастим епітелієм. Завдяки рухам війок сформована в яєчнику яйцеклітина потрапляє до маткової труби, де й відбувається її запліднення сперматозоїдом. Запліднена яйцеклітина переміщується з маткової труби до матки.

 

Іл. Будова жіночих статевих органів

3. Матка - непарний порожнистий грушоподібний м’язовий орган.

функції: 

  • розвиток зародка,
  • виношуванням плода під час вагітності.
Стінки матки товсті, утворені трьома оболонками: зовнішньою сполучнотканинною, середньою м’язовою і внутрішньою слизовою, багатою на кровоносні судини. Матка має верхню випуклу частину - дно, середню - тіло та звужену нижню - шийку (канал, який сполучає матку з піхвою).

4. Піхва - м’язова трубка завдовжки 10 см, яка з'єдную матку із зовнішніми статевими органами.

Піхва утворюється м’язовою і слизовою оболонками. Залози слизової оболонки виділяють бактерицидну змащувальну речовину. Через піхву сперматозоїди потрапляють у жіночий організм.

5. Молочні залози

Іл. Молочна залоза

 

ІІ. Чоловіча:

1. Яєчко (чоловіча статева залоза) - парний орган овальної форми, що міститься поза черевною порожниною в мошонці (шкірно-м’язовому органі)

 

функції: 

  • утворюються сперматозоїди,
  • продукуються статеві гормони: тестостерон...
Зовні яєчко вкрите щільною білковою оболонкою, а всередині розподілене сполучнотканинними перегородками на часточки (200-300 у кожному яєчку). У кожній часточці яєчка розташовуються 1-4 звивисті сім’яні канальці завдовжки 30-80 см, у стінці яких відбувається утворення сперматозоїдів.  Повний цикл розвитку сперматозоїда триває близько 75 днів. Сперматозоїди розвиваються в дуже великих кількостях (1 мл. сперми містить близько 100 млн. сперматозоїдів).

2. Придаткові залози - виробляють секрети

а) сім’яні міхурці — парні

функція → живлення і рухливість сперматозоїдів

б) простата (передміхурова залоза) - непарна 

функція → рух сперматозоїдів, сім’явипорскування, запобігає змішуванню сечі та сперми

в) цибулино-сечівникова залоза — парна → протоки в порожнину сечівника.

функція → секрет нейтралізує кислу реакцію сечі

3. Сім’явиносні протоки - утворюють єдиний канал з сечівником.

4.  Пеніс (статевий член) - непарний зовнішній статевий орган.

функція → виведення сперми

Сперма - рідина, яка містить сперматозоїди та продукти секреції придаткових статевих залоз.

Іл. Будова чоловічих статевих органів

Запліднення - злиття чоловічої (2 доби) та жіночої (12 годин) статевих клітин, у результаті якого утворюється зигота

→ у верхній частині маткової труби

Зигота - запліднена яйцеклітина, з якої розвивається новий організм.

Сперматозоїди потрапляють у піхву під час статевого акту, рухаються через шийку матки до її порожнини, а далі — до маткових труб. З кожним статевим актом виділяється 2-3 мл сперми. Майже 300 млн сперматозоїдів досягає шийки матки, з них близько 300 опиняється в маткових трубах. Коли ці сперматозоїди в одній з маткових труб зустрічаються з яйцеклітиною, вони оточують її і виділяють ферменти, які розщеплюють оболонки яйцеклітини. Один сперматозоїд проникає головкою в яйцеклітину, відкидає хвіст і запліднює її. Після цього оболонка яйцеклітини стає непроникною для інших сперматозоїдів. Ядра обох статевих клітин зливаються в одне, й утворюється зигота. Сперматозоїди здатні до запліднення протягом 2 діб, а яйцеклітина — протягом 12-14 годин.

Іл. Рух сперматозоїдів до яйцеклітини

Запам'ятайте:

  • розмноження людини забезпечується репродуктивною системою, що відрізняється в організмів чоловічої й жіночої статі;
  • жіноча репродуктивна система - сукупність органів, що забезпечують утворення яйцеклітин, секрецію жіночих статевих гормонів, запліднення і внутрішньоутробний розвиток;
  • чоловіча репродуктивна система - сукупність органів, що забезпечують утворення сперматозоонів, секрецію чоловічих статевих гормонів та осіменіння;
  • гаметогенез - це процес утворення й дозрівання гамет, який  має свої особливості в чоловіків та жінок;
  • будова статевих клітин визначається їхніми функціями.








25.04.23
Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання. 
Профілактика онкологічних захворювань

Пройти тест за 25.04.23

Відеоурок у Zoom


Онкологічні захворювання - спадкові порушення, що зумовлені появою в організмі змінених (трансформованих) соматичних клітин.

→ утворення пухлин: доброякісних  (аденома, папілома, ліпома), злоякісних (рак, саркома, аденокарцинома, лімфома)

найпоширеніші → рак легень, молочних залоз, передміхурової залози, товстої кишки, шкіри, лейкоз

Оособливості трансформованих клітин:

  • нерегульований безмежний ріст,
  • неконтрольований поділ,
  • порушення диференціації,
  • здатність до інфільтрації - вростання в навколишні тканини,
  • знищення сусідніх нормальних клітин,
  • можливість утворювати метастази — вторинні колонії в органах і тканинах. 

причини трансформації клітин: ⇒ мутації в генах:

1. Протоонкогени — гени, які стимулюють поділ клітин та пригнічують апоптоз.

2.  Антионкогени (гени-супресори пухлин)— затримують процеси поділу клітин та активізують апоптоз.

3. Гени-мутатори — підтримують цілісність геному. 

Онкогенні чинники — чинники, що можуть спричиняти або прискорювати розвиток новоутворення.

→ зовнішні та внутрішні, природні й антропогенні, неорганічні й органічні

а) внутрішні ⇒ генетична схильність, мутації, порушення імунної системи та діяльності ендокринних залоз...

б) зовнішні:

1. хімічні → бензпірен, нітрозосполуки, діоксини, важкі метали (нікель, хром, миш'як, кадмій, берилій, кобальт, свинець).

2. фізичні → рентгенівського випромінювання, УФ-промені в надмірних дозах

3. біологічні → віруси, бактерії, рослинні алкалоїди, мікотоксини, гельмінти.

основні → віруси папіломи людини, гепатиту В і С ( рак шийки матки, шлунка та печінки)

Іл. Папілома і вірус папіломи

Профілактика онкозахворювань — комплекс заходів, спрямованих на попередження захворювань та усунення чинників ризику

1) організація правильного харчування; 
2) відмова від шкідливих звичок; 
3) позитивні емоції; 
4) активний спосіб життя; 
5) профілактичні огляди.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Біологія + Психологія.

Людина, яка живе з позитивними емоціями й думками, не схильна до захворювань. Дуже важливу роль у профілактиці пухлин відіграють саме оптимізм й уміння справлятися зі своїм негативними емоціями в різноманітних стресових ситуаціях. А якими є основні способи боротьби з негативними емоціями?


19.04.23

Відеоурок у Zoom


Пройти тест за 19.04.23





18.04.23

Ріст та розвиток клітин. Смерть клітин

Відеоурок у Zoom


Ріст та розвиток клітин. Смерть клітин.

Цитогенез — це ріст й розвиток клітин.

1. Ріст - кількісні зміни  → збільшення розмірів, маси та об'єму клітин.

 анаболізм > катаболізм

впливають:  чинники росту, to, рН середовища, наявність поживних речовин й води...

Чинники росту - білки, що стимулюють процеси росту. 

2. Розвиток - сукупність якісних змін, що ведуть до появи відмінностей.

результат → новий стан клітини

Іл. Ріст й розвиток еритроцита (вгорі) і рослинної клітини (внизу)

Диференціація (від лат. відмінність) - утворення різних клітин із початково однорідних.

  • визначає → диференціальна активність генів

Іл. Схема диференціації клітин

Стовбурові клітини - клітини людини і тварин, здатні до диференціації.

категорії:

1) тотипотентні → можуть диференціюватися в будь-який тип клітин організму, новий організм (зигота, бластомери);

2) плюрипотентні → можуть дати початок кожному типу клітин, але не організму (мезенхімні  → клітини крові, хрящової, кісткової та гладкої м'язової тканин);

3) уніпотентні  → можуть перетворюватися лише на клітини одного типу ( клітини епітелію шкіри, сперматогоніїв).

Детермінація клітин - процеси, які спрямовують розвиток клітин.

чинники:

1. Диференціальна активність генів.

механізмами:

  • а) генетичні → на рівні транскрипції, процесингу РНК, трансляції і післятрансляційної модифікації білків
  • б) епігенетичні → РНК-інтерференція, метилювання, регуляція на рівні хроматину.

2. Сегрегація →  якісно відмінні ділянки цитоплазми зиготи потрапляють в різні дочірні клітини. 

3. Ембріональна індукція — взаємовпливи поруч розміщених клітин.

4. Інтеграція клітин — процеси, що забезпечують існування клітин у сталих комплексах для виконання певних функцій.

 Старіння - природний процес вікових змін клітин, що спричиняє зниження їхніх адаптивних можливостей.

  • 1965 р. - Л. Гейфлік 

гіпотези:

  1. молекулярно-генетичні → вікові зміни є спадково запрограмованими
  2. теломерна → скорочення теломер після кожного подвоєння хромосом і втрата здатності до поділу
  3. вільних радикалів → шкідливі впливи вільних радикалів
  4. виснаження стовбурових клітин →  уповільнюють свій поділ
  5. порушення білкового гомеостазу → накопичення пошкоджених й змінених білків...

Види загибелі клітин:

Іл. Загибель клітин: 1 — апоптоз; 2 — некроз

1. Апоптоз — генетично запрограмована загибель клітини (природна).

значення:

  • регуляція кількість клітин в органах,
  • у ліквідації пухлинних клітин.

2. Некроз — це загибель клітин (паталогічна) під дією шкідливих чинників (перегрівання, переохолодження, нестача кисню, дія отрут, хім. препаратів, травми)

  • генетично не запрограмований, пасивний, не потребує затрат енергії, 
  • супроводжується запаленням (спричинене продуктами розпаду клітин). 




12.04.23
Особливості процесів регенерації організму людини.Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики.

Відеоурок у Zoom


Пройти тест за 11.04.23


Пройти тест за 12.04.23



Записати  конспект

Регенерація (від лат. відновлення) - відновлення організмом утрачених або пошкоджених частин, або відтворення цілісного організму з частини.

- термін  у 1712 р. - Р. Реомюр (фран.)

на усіх рівнях:

  1. молекулярний → відновлення молекул, синтез білків... 
  2. клітинний → відновлення частин клітини, органел або їхніх компонентів...
  3. тканинний → у рослин твірні тканини, у тварин — епітеліальні і сполучні (регенерація слизової оболонки кишечнику)
  4. органий → відновлення хвоста у ящірки, клешні у рака...
  5. організмовий → є основою їхнього нестатевого розмноження ( у бегоній з листка → новий організм)

значення:

  • матеріале забезпечення гомеостазу
  • відновлення втрачених або ушкоджених структур організму
  • є основою вегетативного розмноження у рослин...

види:

1. Фізіологічна - відновлення функціонуючих структур організму (органел, клітин, тканин, органів).

  • є проявом самооновлення
  • забезпечує гомеостаз та нормальну життєдіяльність

Камбіальні клітини - забазпечують необхідний склад клітин.

  • нейробласти → у нервовій тканині, остеобласти → у кістковій, хондробласти → у хрящовій, стовбурові клітини → у кістковому мозку...

швидкість:

  • епітелій тонкого кишечнику → кожні 2—3 доби,
  • клітини рогівки ока → 7—10 діб,
  • еритроцити → 100-120 діб.

2. Репаративна - відновлення пошкоджених структур організму.

Іл. Механізм репаративної регенерації втраченої кінцівки у личинки амбістоми — аксолотля

    Чинники регенерації:

    1. Вік. 
    2. Харчування й обмін. 
    3. Гормональний фон. 
    4. Стан кровотворення й кровообігу. 
    5. Стан центральної нервової системи: стреси послаблюють регенерацію.

    Тема №6. Трансплантологія.

    Трансплантація (від лат. пересаджування) - пересадку органів і тканин. 

    Іл. Органи людини — трансплантати

     

    •   орган, який пересаджують → трансплант
    •   організм, від якого одержують матеріал для трансплантації - донор
    •   організм, якому пересаджують трансплантат → реципієнт

    вперше у світі → нирку 3 квітня 1933 р. Ю. Ю. Вороний (укр.лікар)

     

    види:

    •  автотрансплантація → в межах того самого організму
    • алотрансплантація → між організмами одного виду
    • ксенотрансплантація → між організмами різних видів

    найбільше →  м'язів, сухожилок, шкіри, кісткової, хрящової і жирової тканин, судин, нервових стовбурів, кісткового мозку, печінки, нирок, серця, рогівки ока

    • особливий вид трансплантації → переливання крові!!

    Трансплантологія — розділ медицини, що вивчає пересадку тканин іорганів або їх штучних замінників.

    • щорічно в світі ≈ 100 тис. пересадок 

    найскладніша проблема → подолання імунологічного бар'єра несумісності тканин

    методи подолання:

    • добір донора й реципієнта за тканинною сумісністю;
    • гальмування трансплантаційного імунітету (застосування циклоспорину)
    • формування толерантності в реципієнта до антигенів донора.

    основні напрями трансплантології:

    1. отримання штучних органів (клапани серця, судини, кришталик ока)
    2. вирощування органів й тканин методом клонування, отримання органів за допомогою 3D-принтерів;
    3. використання трансплантатів від тварин.

    Іл. Тканини й органи свині, що їх використовують для трансплантації







    11.04.23
    Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів..Особливості процесів регенерації організму людини.

    Відеоурок у Zoom

    Записати  конспект

    Репродукція організму: нестатеве розмноження.

    Розмноження (репродукція) - відтворення собі подібних, що є основою безперервності існування виду.

    рівні:

    • на молекулярному → реплікація - самоподвоєння ДНК перед поділом клітин
    • на клітинному → репродукція клітин шляхом мітозу й мейозу
    • на організмовому  →  розмноження — нестатеве й статеве
    • на популяційно-видовому  →  стратегії розмноження ⇒ а) K-стратегія - відтворення незначної кількості нащадків (синій кит), б) R-стратегія - репродукція великої кількості нащадків (риба—місяць). 

      Іл.Синій кит і риба-місяць — тварини з різними стратегіями розмноження

    форми розмноження → нестатеве й статеве.

    Нестатеве розмноження — відтворення собі подібних за участі нестатевих клітин.

    переваги → відбувається без затрат енергії на пошуки партнера протилежної статі, швидке утворення великої кількості нащадків

    недолік → подібність нащадків

    способи:

    1. Поділ навпіл - з 1 материнської клітини → 2 дочірні (у бактерій, архей, амеб, інфузорій).

    2. Множинний поділ (шизогонія) —  з 1 материнської клітини → багато дочірніх (плазмодій малярійний, фораменіфери)

    3. Брунькування — на клітині (дріжджі) або тілі (губки, гідра, коралові поліпи) формується новий організм.

    4. Спороутворення — за участі спор (водорості, мохи, плавуни, хвощі, папороті, гриби, лишайники)

    Спора - особлива нестатева клітина для розмноження.

    5. Фрагментація — тіло багатоклітинного організму →  на багато частин, з кожної → новий організм (черви, морські зірки).

    6. Вегетативне розмноження — багатоклітинними частинами організму або особливими органами (> квіткових рослин).

    а) особлиими органами:

    • цибулина (цибуля, лілія, тюльпан)
    • бульба (картопля, топінамбур)
    • бульбоцибулина ( шафран, гладіолус)
    • коренивище ( конвалія, пирій, хвощ)
    • виводкові бруньки (каланхоє)
    • вуса або столони ( суниця, живучка)

    б) частинами рослини:

    • живці: кореневі (малина, бузок, шипшина), стеблові ( верба, смородина), листкові (бегонія, сенполія)
    • відводки (виноград, агрус, калина, смородина)
    • щеплення ( плодові дерева)
    6. Поліембріонія — особливий спосіб розмноження, при якому із зиготи (заплідненої яйцеклітини) розвивається декілька зародків.
    • постійно → у комах, броненосців
    • випадково → у багатьох тварин і людини (однояйцеві близнюки)

    у рослин → тюльпани, лілія, латаття, суниці...

    Статеве розмноження — відтворення собі подібних за участі статевих клітин.

    → гамети мають гаплоїдний набір хромосом

    - обов'язкова умова → зустріч гамет і їхнє злиття (запліднення) ⇒ утворення диплоїдного набору хромосом.

    види гамет: 1. чоловічі - сперматозоони (спермії), 2. жіночі - яйцеклітини.

    значення: нові особини успадковують ознаки обох батьків (комбінативна мінливість) ⇒ мають можливість краще пристосовуватися до навколишнього середовища.

    Форми статевого процесу:

    1. Коньюгація -  клітини одноклітинних (бактерії, інфузорія туфелька, деякі водорості) чи багатоклітинних (деякі гриби, нитчасті зелені водорості) організмів обмінюються спадковим матеріалом.

    2. Копуляція - злиття двох гамет

    • Ізогамія — гамети однакові, рухомі → у хламідомонади...
    • Анізогамія (гетерогамія) — гамети різні за будовою → у деяких водоростей
    • Оогамія — гамет: дрібні рухомі (або нерухомі) чоловічі; великі нерухомі жіночі (містять запас поживних речовин)→ у хребетних тварин, вищих рослин

    Способи статевого розмноження:

    1. Роздільностатевість —  сперматозоони утворюються в чоловічому організмі, яйцеклітини — в жіночому

    →  у членистоногих, хребетних

    Статевий деморфізм - самка і самець відрізняються (павуки, кури, павичі, леви...)

    2. Гермафродитизм — чоловічі та жіночі гамети розвиваються в одному організмі

    → плоскі та малощетинкові черви, п'явки

    значення:

    1. зменшує затрати енергії на пошук партнера,
    2. підвищує ймовірність залишити нащадків у організмів, що ведуть прикріплений, паразитичний, малорухливий спосіб життя.

    Але ! → існують механізми, які запобігають самозаплідненню:

    • неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих гамет,
    • неодночасне дозрівання тичинок і маточок в одній квітці та ін.

    3. Партеногенез — особливий спосіб статевого розмноження, за якого розвиток нового організму здійснюється із незаплідненої яйцеклітини.

    У тварин:

    • факультативний(необов'язковий)→ мурахи
    • облігатний (обов'язковий) → кавказька скельна ящірка 
    1. гаплоїдний → у медоносної бджоли;
2. диплоїдний → у попелиць...

    У рослин → широко розповсюджений → у бананів, цитрусових...






    21/03/23
    Сучасні завдання медичної генетики.Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.
    Методи діагностики та профілактики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.


    Відеоурок у Zoom


    Записати ментальну карту та конспект











    08.03.23

    Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування.
    Закономірності розподілу алелів в популяціях

    Пройти тест за 28.02.23 (Обов'язково) 


    Пройти тест за 01.03.23 (Обов'язково) 


    Пройти тест за 07.03.23 (Обов'язково) 



    Відеоурок у Zoom

    Переглянути відео



    Конспект записати у зошит




    Закономірності розподілу алелів в популяціях.

    Генетика популяцій — наука, що вивчає генетичну структуру природних популяцій.

    засновники →  Р. Фішер, Дж. Холдейн, С. Райт, С. С. Четвериков, С. М. Гершензон...

     

    Ідеальна популяція - популяція, в якій зберігається генетична рівновага.

    Умови:

    1. велика чисельність популяції
    2. вільне випадкове схрещування в популяції (панміксія)
    3. відсутність мутацій
    4. відсутність міграцій генів із сусідніх популяцій.

    Якщо порушується хоча б одна умова, то генетична структура популяції змінюється.

     1908 р. - Дж. Харді (анг.) і  В. Вайнберг (нім.) → закон генетичної рівноваги (закон Харді — Вайнберга) - частоти алелей і генотипів у популяції залишатимуться сталими з покоління в покоління за наявності певних умов.

    Закон дає змогу визначити генетичну структуру популяції!!!

    Рівняння Харді — Вайнберга:

    р - частота домінантного алеля А
q - частоту рецесивного алеля а

    За умови, що А i a — єдині алелі гена, р + q = 1 (або 100%) ⇒  p (А) + q (а) = 1 

    р2 (АА) + 2pq (Аа) + q2 (аа) = 1   →  алгебраїчний вираз закону Харді — Вайнберга 

     р2 — частота домінантних гомозигот АА; 
2pq — частота гетерозигот Аа; 
q2 — частота рецесивних гомозигот аа.

    Іл. Схема отримання алгебраїчного виразу закону Харді — Вайнберга

    1920 р. - М. І. Вавилов (рос.) → закон гомологічних рядів спадкової мінливості - генетично близькі види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості (паралельна мінливість) 

    ⇒ вивчивши ряд форм у межах одного виду чи роду, можна передбачити наявність форм із подібними поєднаннями ознак у межах близьких видів чи родів!!

    - короткопалість → у великої рогатої худоби, овець, собак, людини,
- альбінізм → людей і хребетних тварин.

    значення:

    1. Економія коштів у селекції
    2. Лікування і профілактика спадкових хвороб людини, досліджуючі паталогічні стани тварин.

    Розв'язування вправ: (записати у зошит)

    Вправа 1. В певній країні на 10 тисяч населення припадає 1 людина з альбінізмом. Скільки відсотків людей є гетерозиготними носіями рецесивного алеля альбінізму?

    1) q2 — 1: 10 000 = 0,0001
2) q= √0,0001 = 0, 01
3) р = 1 - 0, 01 = 0,99
4) 2рq = 2·0,01·0,99 = 0,198·100 = 19,8%

    Відповідь: 19,8% людей є носіями алеля альбінізма

    Вправа 2. До складу популяції людей входять 9 % гомозигот АА, 49 % гомозигот аа і 42 % гетерозигот Аа. Визначте частоту алелів А і а в популяції.

    Вправа 3. У популяції лисиць на певній території виявлено 9 991 рудих особин і 9 лисиць-альбіносів. Альбінізм кодується рецесивним алелем, а руде забарвлення — домінантним. Визначте генетичну структуру цієї популяції лисиць (відсоток АА, Аа,аа).

    Вправа 4. Визначте ймовірну кількість гетерозигот в групі кроликів, яка нараховує 500 тварин, якщо в ній  біля 4% альбиносів (альбінізм успадковується як рецесивна аутосомна ознака).

    Задача 5. В популяції садового гороху спостерігається поява рослин, які дають жовті і зелені боби. Жовте забарвлення домінантне. Частка рослин , які мають зелені боби, складає 81%. Яка частота гомо- і гетерозиготних рослин в даній популяції?





    Виконання тренувальної вправи «Порівняння популяцій людини і тварин» за посиланням

     https://learningapps.org/display?v=prthtjp8c21

     






    21/02/23-22/02/23
    Мутації та їхні властивості. Поняття про спонтанні мутації. Біологічні антимутаційні механізми
    Закономірності мінливості ( неспадкової) людини.


    Відеоурок у Zoom


    Тема №16. Мутації.

    Мутації — стійкі зміни генетичного апарату, що виникають раптово і призводять до змін тих або інших спадкових ознак й функцій організму. 

    Типи мутацій:

    • за характером клітин:

    1. Соматичні
    2. Генеративні - в статевих клітинах.

    •за причинами:

    1. Спонтанні - природні.
    2. Індуковані - штучні (викликані людиною)

    • за характером впливу:

    1. Летальні - смертельні.
    2. Сублетальні
    3. Нейтральні

    • за характером змін генетичного аппарату:

    І. Генні (точкові) - порушення послідовності нуклеотидів ДНК.

    1. Домінантні.
2. Рецесивні (більшість) → гемофілія, дальтонізм, альбінізм...

    ІІ. Хромосомні - перебудова генів в хромосомі

    "Хромосомні - перебудови генів у хромосомі"

    1. Транслокація → на іншу ділянку
2. Інверсія → поворот гену на 1800
3. Дуплиікація → вставка частини
4. Делеція → випадіння частини ( в 5й парі → синдром котячого крику)

    За запитом "синдром котячого крику"

    ІІІ. Геномні - зміна числа хромосом

    1. Полиплоїдія - кратне збільшення числа хромосом (3n, 4n, 5n...)

    - у рослин!! → збільшення продуктивності
    штучно → колхіцин ( руйнує веретено поділу)

    Зображення за запитом "Поліплоїдія"

    2. Анеуплоїдія - зміна числа хромосом в одній парі

    а) моносомія → синдром Шершевского Тернера (-1 в 23й парі у жінок)
Зображення за запитом "синдром Шерешевського Тернера"

б) трисомія → синдром Клайнфельтера (+1Х в 23й парі у чоловіків)
Зображення за запитом "синдром клайнфельтера"
- синдром Дауна (+1 в 21й парі),
    Картинки на запит " синдром Дауна каріотип"За запитом "синдром Дауна"
    - синдром Патау (+1 в 13й парі),
    Картинки на запит "синдром Патау каріотип"За запитом "синдром Едвардса"
     синдром Эдвардса (+1 в 18й парі)
    За запитом "синдром Едвардса"12931269_794337330699939_8712426687527129984_n

    Антимутаційні механізми:

    1. Репарація ДНК —  виправлення пошкоджень.

    2. Виродженість генетичного коду - 1 амінокислоту кодують декілька різних триплетів.

    3. Апоптоз - запрограмована загибель соматичних клітин.

    4. Іімунна система  розпізнає  і розщеплює клітини з мутаціями.

    5. Біотрансформація - знешкодження токсичних речовин.





    14.02.23-15.02.23

    Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.

    Відеоурок у Zoom


    Записати відповіді на питання письмово  у зошит






    Пройти тест за 15.02.23 (Обов'язково)

    10-А, 10-Б


    07.02.23-08.02.23

    Поняття про каріотип.Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.
     Хромосоми. 
    Сучасний стан досліджень геному людини

    Відеоурок у Zoom

    Ген - ділянка ДНК, яка містить інформацію про структуру білка або РНК.

    види:

    - за продуктом:

    1. РНК-гени → кодують  рРНК, тРНК

    2. Білкові-гени → кодують білки

    - за активністю:

    1. Конституційні - активні постійно

    2. Неконституційні - рідко активні

    - за функціями:

    1. Регуляторні - визначають початок, швидкість і послідовність синтезу РНК на матриці ДНК

    наприклад: 
- Ехансери - посилюють транскрипцію (синтез РНК)
- Сайленсери - послаблюють

    2. Структурні - кодують РНК → білки.

    мають мозаїчну будову → різні ділянки: 
екзони - кодуючі нуклеотиди, інтрони - некодуючі ("пастки для мутацій")

    Мал. Особливості організації генотипу еукаріотичної клітини

    Спейсери - відокремлюють структурні гени

    Оператор - запускає і контролює транскрипцію

    Термінатор  - припиняє транскрипцію

    Геном людини — сукупність усіх генів і міжгенних проміжків молекул ДНК людини, що містяться в ядрі й мітохондріях клітини. 

    У людини: екзонів - 1,5 %; інтронів - 34% геному

    Прочитати

    Проект «Геном людини» вартістю в 3 млрд доларів був запущений в 1990 р. Міністерством енергетики США й Інститутом охорони здоров’я. Окрім США до міжнародного консорціуму ввійшли генетики Китаю, Франції, Німеччини, Японії й Великої Британії.  Знання геному людини відкриють нові шляхи для діагностування та лікування спадкових хвороб у медицині. На сьогодні вже описано гени, відповідальні за такі захворювання, як хвороба Альцгеймера, муковісцидоз, шизофренія. Ще одним важливим результатом досліджень геному людини є виявлення генів, що визначають схильність до алкоголізму, наркоманії або інших набутих хвороб. Це дасть змогу здійснювати ранню діагностику й профілактику хвороб. Фармацевтичні компанії вже планують використовувати дослідження геному для розвитку персоніфікованої медицини й фармакогенетики.

    Каріотип. Хромосомний аналіз.

    Хромосоми - структури клітини, які забезпечують збереження і передачу спадкової інформації.

    формуються з хроматину

    Хроматин - лінійні ДНК + білки-гістони

    рівні ущільнення хроматину: 

    1. Нуклеосомний ( 11 нм) →  "намисто" з нуклеосом (8 гістонів + завита нитка ДНК).

    2. Нуклемерний ( 30 нм) → спіраль з "намиста" ( 1 виток → 6 нуклеосом)

    - інтерфазний хроматин (зчитується інформація → експресія генів)

    - реплікація ДНК ( самоподвоєння)

    3. Хромомерний ( 300 нм) →хроматин укладується в петлі

    - в профазі мітозу

    4. Хроматидний (700 нм) → суперспіраль!!!

    - в метафазі мітозу

    Види хроматину:

    1. Еухроматин - неущільнений хроматин ( 1-2 рівні ущільнення)

    2. Гетерохроматин - ущільнений хроматин ( 3-4 рівні ущільнення)

    Будова  метафазної хромосоми:

    1. Хроматиди - 2

    2. Центромера → білки кінетохори → з'єднують хроматиди

    3. Плечі - 4 

    4. Теломери ("ковпачки") - ділянки на кінцях, що перешкоджають з'єднанню хромосом

    Кариотип - хромосомний набір організму ( кількість, форма, розмір)

    1955р. - Джо Хін Тіо (амер.) → у людини 23 пари хромосом:

    22 пари аутосоми (нестатеві) + 1 пара гетерохромосоми (статеві: ХХ - жін.; ХУ- чол.)

    види: 

    1. Гаплоїдний (1n) - всі хромосоми негомологічні (різні)

    - в статевих клітинах

    2. Диплоїдний (2n) - подвійний → гомологічні хромосоми ( парні: 1 від мами, 2- від батька)

    - в соматичних клітинах (нестатеві)

    3. Поліплоїдний (3n, 4n, 5n...) - кількість хромосом збільшується (кратно гаплоїдному набору)

    - рослин → продуктивність!!!

    Ідіограма - розташування хромосом попарно у порядку зменшення (крім статевих)

    С.Г.Навашин (укр.)

    Зображення за запитом ідіограма

    Хромосомний аналіз - дослідження каріотипу, або окремих хромосом.

    - в основі цитогенетичного методу

    значення:

    1. Виявлення паталогії хромосом.

    2. Визначення статевої належності крові.

     

     

    		За запитом ідіограма каріотипу людини

    Пройти тест за 07.02.23 (Обов'язково)



    30.01.23-01.02.23

    Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація.Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині


    Відеоурок у Zoom


    Переглянути відео (Обов'язково)


    Записати конспект  у зошит

    Організація геному. Геном людини.

    Геном - сукупність спадкової інформації у клітинах організму

    - наука геноміка 

    компоненти:

    1. Гени: структурні і регуляторні.

    2. Нефункціональні послідовності ДНК → повторювальні пари нуклеотидів( від сотні до млн.): тандемні, псевдогени, мобільні гененичні елементи (стрибаючі гени)

    - у кишкової палички - 20%
    - у людини - до 97% геному!!

    Геном прокаріот: 

    1. Нуклеоїд ("бактеріальна хромосома") - кільцева ДНК + РНК, білки
2. Плазміди - малі кільцеві ДНК.

    Геном еукаріот:

    1. у ядрі!!! → хроматин

    2. в мітохондріях  і пластидах - кільцеві ДНК

    у людини в мітохондріях 16,5 тис. пар нуклеотидів, 37 генів

    Геном ускладнюється в процесі еволюційного розвитку організмів:

    - кишкова палочка - 4,5 млн. пар нуклеотидів
- дрозофіла - 130 млн. пар нуклеотидів
- людина - 3,2 млрд. пар нуклеотидів

    але!!! не завжди ⇒ вороняче око - 149 млрд. пар нуклеотидів

    Регуляція активності генів.

    це складна сукупність механізмів, завдяки яким клітини можуть збільшувати чи зменшувати кількість продуктів експресії генів у відповідь на зовнішні чинники.

    Епігенетика - наука, яка вивчає ці процеси.

    Епігенетичні механізми регуляції:

    1. РНК - інтерференція - регуляція за участю малих молекул РНК

    - малі ядерні РНК (мяРНК)
- мікроРНК (мкРНК)

    2. Метилювання - приєднання метильної групи (СН3) до нуклеотидів РНК

    - пригнічує активність генів на рівні транскрипції 

    3. Регуляція на рівні хроматину - ущільнений хроматин блокує зчитування інформації з генів.

    4. Альтернативний сплайсинг - на 1 гені можуь утворитися різні білки

    5. Гормональна регуляція  - вплив певного гормону

    та інші...

    Особливості передачі спадкової інформації наступним поколінням:

    1. Реплікація - самоподвоєння ДНК (перед поділом клітини)

    2. Розмноження за участю статевих клітин - гамет (1n)

    3. Процес розвитку починається з запліднення ( злиття гамет)

    яйцеклітина (1n) + спрематозоїд (1n) = зигота (2n)

    4. Новий організм має 2 генома ( 1 від матері і 1 від батька)

     

    Ген → іРНК  → синтез білка (ферменту)  → хімічна реакція + середовище ⇒ ознака

    Пройти тест за 30.01.23  (Обов'язково)

    10-А, 10-Б


    24.01.23-25.01.23

    Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.  
    Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

    Взаємодія алельних генів.

    Взаємодія алельних генів - взаємовпливи генів, які займають подібні локуси в гомологічних хромосомах.

    1. Повне домінування → у гетерозиготі (Аа) домінантний алель (А) повністю пригнічує дію рецесивного (а).

    Аа → домінантна ознака   

    Аа х Аа  → АА (д), 2Аа(д), аа(р) → 3:1   

     

    Іл. Успадкування забарвлення квітів гороху за типом повного домінування

    2. Неповне домінування → у гетерозиготі (Аа) домінантний алель (А) тільки частково пригнічує рецесивний алель (а), проявляється проміжний стан ознаки.

    Аа → проміжна ознака   

    Аа х Аа  → АА (д), 2Аа(пр), аа(р) → 1:2:1   

    •  форма волосся людини (кучеряве, хвилясте і пряме),
    • забарвлення пір’я курей (чорне, зозулясте і біле),
    • забарвлення плодів суниць (червоне, рожеве і біле)...

     

    Іл. Успадкування забарвлення плодів суниць за типом неповного домінування

    3. Наддомінування → посилення прояву ознаки в гетерозиготі

    АА - домінантна ознака,  Аа - підсилена домінантна ,  аа - рецесивна

    • оболонка еритроцитів у людей з генотипи Аа буде більш щільна (не хворіють на малярію) ніж з генотипом АА (хворіють на малярію)

    4. Кодомінування → жодна алель не пригнічує іншу, в гетерозиготі Аа з'являється нова ознака

    Множинний алелізм → ознака визначається декількома алелями (3 і більше)

    • групи крові по системі АВО → у людини 3 алельні гени (їх позначають І0, ІА, ІВ) 

    Група крові

    Генотип

    І (0)

    І0 І0

    ІІ (А)

    ІА ІА або ІА І0

    ІІІ (В)

    ІВІВ або ІВ І0

    IV (АВ)

    ІА ІВ (кодомінування)


    5. Летальні алелі → алелі, які в гомозиготному стані викликають смерть організму (найчастіше на етапі ембріогенезу).

    Аа х Аа  → АА (гине), 2Аа(д), аа(р) → 2:1  

    •   платинове забарвлення лисиць
    Р - ген платинового забарвлення
р -  ген спіблясто-чорного забарвлення

    Не можливо вивести чисту породу платинових лисиць (РР) → організми гинуть

    Іл. Успадкування платинового забарвлення:
    1 - платинові батьківські форми (Рр)
    2,3- платинові нащадки (Рр)
    4 - сріблясто-чорні нащадки(рр)
    5 - зародки (РР) гинуть


    Дигібридне схрещування.

    Дигібридне схрещування – схрещування організмів, які відрізняються за 2 парами альтернативних ознак 

       Ознаки насіння гороху:
     1. колір - жовте, зелене.
 2. форма – гладеньке, зморшкувате
    А – ген жовтого кольору насінин
а – ген зеленого кольору насінин
B – ген гладенької форми насіння 
b – ген зморшкуватої форми насіння

    Р: ♀ ААВВ(ж,г) х ♂ ааbb(з,зм)

    G:    АВ                           аb   

    F1: АаВb - 100% жовті, гладенькі (1й закон Менделя)

    Р2: ♀ АаВb(ж,г) х ♂ АаВb(ж,г)

    Результат пошуку зображень за запитом Дигібридне схрещування гороху

    Розщеплення: 9:3:3:1.

    Але!!

    За кольором - 12:4 = 3:1

    За формою –  12:4 = 3:1

    ІІІ закон Менделя. Закон незалежного успадкування  ознак – при ди- і полігибридному схрещуванні кожна пара ознак успадковується незалежно від інших.

     


    Аналізуюче схрещування - схрещування гібрида з невідомим генотипом (АА або Аа) з рецесивною гомозиготою (аа) 

    • для визначення й перевірки генотипів гібридних особин 

    АА х аа ⇒ Аа - 100% з домінантною ознакою

    Аа х аа ⇒ 1Аа : 1аа - 50% домінантною ознакою, 50% рецесивною ознакою

    Іл. Схема аналізуючого схрещування

    I варіант. Якщо під час схрещування особини з домінантною ознакою (А-) з рецесивною гомозиготною (аа) особиною усе потомство виявиться одноманітним, значить аналізована особина з домінантною ознакою гомозиготна (АА).II варіант. Якщо під час схрещування особини з домінантною ознакою (А-) з рецесивною гомозиготою (аа) отримане потомство дає розщеплення 1 : 1, то досліджувана особина з домінантною ознакою гетерозиготна (Аа).

    Отже, аналізуюче схрещування дає змогу визначити генотип гібридів, типи гамет та їх співвідношення.




    11.01.23
    Генетика. Методи досліджень.
     1865 р.- Грегор Мендель (чех.) - закономірності спадковості
 1900 р.- Г.Фріз (гол.), К.Коренс (нім.), Е.Чермак (авст.) -
 перевідкрили
 1906 р. - У.Бетсон - термін «генетика» 
 1909 р. - В.Йогансен- термін «ген» 
 1923 р. - Т.Морган (амер.) - хромосомна теорія 
 1953 р. - Д.Вотсон, Ф.Крік (англ.) - модель ДНК
 1968р. -  розшифровано генетичний код  
 початок ХХІ ст. - проект "Геном людини"
    Грегор Мендель   

    Генетика – наука про спадковість і мінливість. 

    Спадковість –  здатність організму передавати свої ознаки

    Мінливість – здатність організму набувати нових ознак


    Фенотип - сукупність ознак організму (форма, розмір, колір…)

    ознаки → якісні і кількісні (широкий діапазон)
альтернативні → високий ⇔ низький

    За запитом "Фенотип"За запитом "Фенотип"

    Ген – ділянка молекули ДНК, яка кодує ознаку

    Алелі – парні гени (в  гомологічних  хромосомах), кодують альтернативні ознаки.

    - домінантна (А, В, С…) - алель, ознака якої проявляється завжди  

    - рецесивна (а,в,с…) - ознака може  не проявлятися.

     Локус – місце розташування конкретного гена в хромосомі.
      

    ГЕНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ І СИМВОЛІКА

    Мал. Так схематично виглядає розташування локусів (чорні смужки) в гомологічних хромосомах.

            
     Генотип – набір генів організму.                     

    - гомозиготний – одинакові алелі одного гена: 

                                     домінантний (АА) та рецесивний (аа) 

    - гетерозиготний – різні алелі одного гена (Аа)  

    Методи генетичних досліджень:

    1. Гібридологічний - схрещування організмів (гібридизація)
    - моногібридне - 1 ознака
- дигібридне - 2 
- полігібридне  - 3, >3

      → встановлюють яким чином успадковується ознака

    2. Генеалогічний - вивчення родоводів.

     → встановлюють яким чином успадковується ознака у людини

    За запитом методи генетичних досліджень

    3. Близнюковий метод - дослідження мінливості близнюків

     → вивчення впливу середовища на реалізацію генотипу

    4. Популяційно - статистичний - виявлення генетичної структури популяцій 

    5. Цитогенетичний - дослідження каріотипу ( набір хромосом)

    → виявленняе причин захворювань (хвороба Дауна...)

    6. Біохім. метод - аналіз обміну речовин

    → виявленняе причин захворювань ( фенілкетанурія, цукровий діабет..)

    7. Генетичної інженерії - зміна генів

    → утворення клітин та організмів з корисними для людини ознаками

    8. Молекулярно-генетичні:

         а) полімерно-ланцюгова реакція - копіювання молекул ДНК

          б) секвенування ( "читання") - визначення послідовності нуклеотидів гену

         в) генетичні маркери ( "читання") - індентифікація ДНК з маркеро

    → в криміналістиці (відбиткі пальців), медицині, селекції

    Генетична символіка:

    Р — батьки ⇒ ♂ ( меч і спис Марса)— батько (чоловік);  ♀ (дзеркало Венери) — мати (жінка);

    F — потомство (F1, F2 — гібриди першого, другого покоління);

    G – гамети;

    х — значок схрещування;

    3:1 — розчеплення три до одного;

    A – домінантна аллель;   а – рецесивна алель;

    АА – гомозигота за домінантним геном;   аа – гомозигота за рецесивним геном;

    Аа – гетерозигота.



    20.12.22
    Значення якості питної води для збереження здоров’я людини. 
    Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин


    Переглянути відео (Обов'язково)
    Потім зробити онлайн тест










    06.12.22-07.12.22

    Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

    Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

    Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів


    Записати конспект у зошит
    Вітаміни (від лат. vitae — життя та amin — амін) — біологічно активні речовини різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Вітаміни не виконують в організмі ані енергетичної, ані структурної функції, але є необхідними для обміну речовин і перетворення енергії. Існування і значення вітамінів для життя наприкінці минулого століття встановив М. І. Лунін (1881). Пізніше польський хімік К. Функ (1912) назвав речовину, що виділили з висівок, «вітаміном», оскільки її молекула містила аміногрупу. Ця назва збережена до цього часу, хоча Нітроген є не в усіх вітамінах. У 1913 р. американський біохімік Е. В. Макколлум запропонував називати вітаміни літерами латинської абетки. Нідерландський лікар К. Ейкман довів, що захворювання бері-бері спричиняє нестача важливих для організму речовин. Нині відомо близько 50 вітамінів, що їх вивчає наука вітамінологія.

    Вітаміни (50) - біологічно активні речовини, необхідні в невеликих кількостях для обміну речовин

    - у складі ферментів!!         вітамінологія - наука

    ХІХ - М.І.Лунін → довів існування 
1923 р. - К Функ → "вітаміни"

порушення:
    • Гіповітаміноз - недостатня кількісь вітаміну
    • Авітаміноз - відсутність вітаміну
    • Гіпервітаміноз - надлишок вітаміну в організмі

    групи:

    1. Водорозчинні - С, гр.В
2. Жиророзчинні - А, С, D, Е, К

    Вітамін

    Джерела надходження

    Функції

    Авітаміноз

    І. Водорозчинні вітаміни 

    В1 (тіамін, антиневритний)

    2 мг/доб

    Вівсяна крупа, бобові, чорний хліб, м'ясо, яйця, печінка


    Участь в обміні вуглеводів. вплив на нервову систему

     

     

     

     

    Бері-бері (ураження нервової системи)

    В2 (рибофлавін, вітамін росту)

    1-2 мг/доб

    печінка, яйця, гриби, молочні продукти, зернові культури

    Найдефіцитніший витамин. Чому нам такий важливий витамин B2 і де його взяти? Правильне харчування Здоров'я Аргументи та факти

    Важлива роль у вуглеводному, білковому й жировому обміні

     

     

     

     

    		Запалення слизових оболонок, світлобоязнь

    В3 (РР, нікотинова кислота)

    1 - 20 мг/доб

    крупи, бобові, гриби, дріжджі, м'ясо, печінка

    Для чого потрібний витамин В3? | Ізраїль-Cart

    забезпечує оптимальне протікання енергетичного обміну

     

     

     

     

    		Пелагра (зниження рухової активності, психози)

    В6 (піридоксин, антидерматитний)

    2-4 мг/доб

    м’ясо, печінка, зернові з висівками, горіхи, овочі, риба, банани, картопля, помідори, шпинат


    Кофермент для сотні різних реакцій метаболізму

     

     

     

     

     

    Ураження шкіри (дерматит), периферійна невропатія

    В9 (фолієва кислота)

    о,2 мг/доб

    салат, петрушка, капуста; помідори, яблука, картопля, печінка,  дріжджі

    ВІТАМІН В9 - ФОЛІЄВА КИСЛОТА | Фолієва кислота, Харчування рецепти, Здорове харчування

    Стимулює еритропоез; бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот...

     

     

     

     

     

    Недокрів'я

    В12 (ціанокобаламін, антианемічний)

    2 мкг/доб

    печінка, м’ясо, риба, молоко, яйця, морська капуста; синтезується мікроорганізмами

    Що треба знати про вітамін В12 - medexpert

    Є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи,   активує обмін вуглеводів і ліпідів

     

     

     

     

    Недокрів'я

    С (аскорбінова

    кислота)

    75-100 мг/доб

     

    Чорна смородина, шипшина, цитрусові, капуста, перець, картопля

    Топ 20 продуктів з найвищим вмістом вітаміну C - [SayYes]

    Є антиоксидантом, регулює всі види обміну речовин, зсідання крові, регенерацію тканин,   синтез колагену, підвищує проникність капілярів, стійкість до інфекцій

     

     

     

    Цинга (запалення слизових оболонок, порушення синтезу білків)

     

    ІІ. Жиророзчинні вітаміни

    А (ретинол)

    1 мг/доб

     

     

     

     

     

    Яйця, масло, печінка, ікра

    каротин: морква, шпинат, червоний перець, гарбуз

    Вітамін А: які продукти містять, добова норма, користь та шкода

     

    Антиоксидант, регулює процеси зроговіння, бере участь у синтезі родопсину,   підтримка імунітету й протипухлинного захисту організму

     

     

     

    Куряча сліпота (порушення зору),

    дерматити

     

     

     

    D (кальциферол, антирахітний)

    25 мг/доб

     

     

     

     

     

     

    Риб'ячий жир, яйця, печінка, масло

    синтез під дією УФ-променів


     

    Участь у регуляції обміну кальцію та фосфору

     

     

     

     

     

     

    Рахіт (порушення розвитку кісток),

    остеопороз

     

     

     

     

    Е (токоферол, антистерильний)

    10 мг/доб

     

     

    Олії, зелень, яйця

    Забезпечує розмноження, впливає на стан кровоносних судин, антиоксидантний вплив

     

    Дистрофія м'язів, безпліддя

     

     

    К (філохенон, антигеморагічний)

    2 мг/доб

     

     

     

     

    Салат, цвітна капуста, кабачки, печінка; синтезується мікроорганізмамиВітамін K (філлохінон): опис, джерела, дефіцит та надлишок

    Необхідний для зсідання крові

     

     

     

     

     

    Кровотечі

     

     

     

     

     




    Записати інтелект-карту 




    Енергетичне забезпечення процесів метаболізму

    Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ)- вільний нуклеотид → універсальний акумулятор енергії у клітині

    • аденін, рибоза, 3 залишків ортофосфатної кислоти

    Іл. Схема будови молекули АТФ

    Яка роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією?

    Клітинни дихання - сукупність процесів окиснення поживних речовин з вивільненням хімічної енергії, що акумулюється в АТФ.

    ЕТАПИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ

    Назва етапу

    Характеристика

    І. Підготовчий - у травному каналі чи лізосомах 

     

    Складні органічні сполуки розщеплюються до простих під дією травних ферментів.

    •  енергія розсіюється у вигляді теплоти

    ІІ. Безкисневий (анаеробний) - у гіалоплазмі клітин

     

    Прості органічні сполуки розщеплюються без участі кисню: розщеплення глюкози — гліколіз, жирних кислот — ліполіз, амінокислот — протеоліз.

    • енергетичний ефект гліколізу — 200 кДж (116 кДж — на теплоту, 84 кДж — на АТФ):

    С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 —> 2С3Н4О3 + 2Н2О + 2АТФ

    ІІІ. Кисневий (аеробний) - у матриксі й на кристах мітохондрій за участі кисню (понад 90 % енергії )

    Аеробне перетворення вуглеводів продовжується завдяки розщепленню піровиноградної кислоти до води і вуглекислого газу.

    • енергетичний ефект: 2600 кДж (1088 кДж — на теплоту, 1512 кДж — на АТФ):

    2С3Н4О3 + 6О2 + 36Н3РО4 + 36АДФ —> 6СО2 + 42Н2О + 36АТФ

    Сумарним енергетичним результатом розщеплення 1 моль глюкози є 2800 кДж енергії (200 кДж + 2600 кДж), з якої в 38 молекулах АТФ акумулюється 55 % (42 кДж х 38 = 1596 кДж), а 45 % (1204 кДж) — розсіюється у вигляді теплоти. Рівняння повного розщеплення глюкози:

    С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + З8Н3РО4 —> 6СО2 + 44Н2О + 38АТФ

    Отже, клітинне дихання є сукупністю процесів, під час яких розщеплюються поживні речовини, вивільняється хімічна енергія та акумулююється в макроергічних зв'язках АТФ.


    Пройти тестування (Обов'язково)




    30.11.22
    Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму


    Записати конспект у зошит

    (Підготовка до колоквіуму з цієї теми)


    Ферменти (від лат. fermentum — закваска), або ензими, — високоспецифічні білкові молекули, або РНК-молекули, які є біологічними каталізаторами процесів обміну речовин і перетворення енергії у клітинах та організмі. Термін «фермент» запропонував ще в XVII ст. нідерландський хімік і фізіолог Я. ван Гельмонт (1580—1644). Наука про ферменти виокремилася в окрему галузь біохімічної науки — ферментологію (ензимологію), що інтенсивно розвивається в тісному зв'язку з хімією, фізіологією, токсикологією, мікробіологією, генетикою, фармакологією та ін.  Назви ферментів зазвичай формуються з назв їхніх субстратів з додаванням закінчення -аза. Наприклад, фермент лактаза розщеплює молочний цукор лактозу на моносахариди глюкозу та галактозу

    Ферменти (ензими) - білкові молекули (або РНК), які є біологічними каталізаторами в організмі.

    в XVII ст.  - Я. ван Гельмонт (нідер.); наука → ензимологія 

    Рис. 1. Каталітичні (1) та регуляторні (2) центри ферменту

    Загальними особливостями усіх ферментів є: наявність активних (каталітичних) центрів (рис. 1) — ділянок, до яких приєднуються молекули субстрату. Ці ділянки у простих ферментах утворюють амінокислоти, а у складних — небілкові частини-кофактори (вітаміни, йони Купруму, Феруму, Магнію); наявність регуляторних центрів, до яких можуть приєднуватися різні молекули й спричиняти збільшення або зменшення каталітичної активності.  Регуляторні чинники, що підвищують активність ферментів, називають активаторами (йони кислот, жовчні кислоти для ліпаз), а ті, що зменшують, — інгібіторами (наприклад, катіони важких металів); специфічність, що визначається здебільшого комплементарною відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату; залежність активності від певних умов (рН, температури, тиску, концентрації субстрату та ферментів); невитратність — прискорюють реакції, але самі при цьому не витрачаються та ін.

    Властивості:

    1. Висока активність → прискорюють реакції в 1000 раз

    2. Специфічні - каталізують певні реакції ( теорія "ключ-замок" - фермент-субстратний комплекс)

    3. Мають активний центр, який не змінюється під час реакції

    4. Чутливі до:

    а) умов середовища ( певна t0, pH)
б) певних речовин ⇒ активатори ( Mg, Zn, йони кислот), інгібітори ( Pb, Ag, As)

    У сучасній ензимології відомо понад 3000 ферментів; їх класифікують за різними критеріями. 

    За хімічним складом ферменти поділяють на прості та складні ферменти. Прості ферменти (однокомпонентні) містять лише білкову частину. Більшість ферментів цієї групи можуть кристалізуватися. Прикладами простих ферментів є рибонуклеаза, гідролази, уреаза та ін. Складні ферменти (двокомпонентні) складаються з білкового (апоферменту) й небілкового (кофактора) компонентів. Білковий компонент визначає специфічність ферментів, є чутливим до зміни температури. Небілковий компонент визначає активність складних ферментів. Кофактори можуть бути як неорганічними молекулами ( йони металів), так і органічними (вітаміни). Прикладами складних ферментів є оксидоредуктази (каталаза), лігази ( ДНК-полімераза, тРНК-синтетази) та ін. 

    За типом реакцій, згідно з якою їх поділяють на 6 класів: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази та лігази. 

    Класифікації:

    І. За хімічним складом: 

    1. прості - тільки білковий компонент → рибонуклеаза, гідролази, уреаза ...

    2. складні-  білковий компонент ( апофермент) - визначає специфічність  + небілковий ( кофактор→ йони металів , вітаміни) - визначає активність → оксидоредуктази ( каталаза), лігази (ДНК-полімераза)

    ІІ.  За типом реакцій: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази та лігази. 

     

    За біологічним значенням ферменти поділяють на: 

    1. Метаболічні ферменти — група ферментів, що каталізують анаболічні й катаболічні реакції у клітинах. Вони можуть міститися в гіалоплазмі (ферменти бродіння), в ядрі (РНК-полімераза, ДНК-полімераза), в мітохондріях (дегідрогенази й цитохроми дихального ланцюга), на рибосомах (синтетази білків), у хлоропластах (рибулозобіфосфаткарбоксилаза, або РуБісКо, — фермент фіксації СО2) та ін. Метаболічні ферменти беруть участь у процесах дихання, росту, подразливості, скорочення м'язів тощо. У клітинах метаболічні перетворення субстратів здійснюються послідовно декількома ферментами. Кожний з цих ферментів каталізує певну ділянку загального метаболічного шляху. Сукупність ферментів, які каталізують перетворення субстрату через ланцюг послідовних реакцій, називається мультиферментним комплексом. Якщо хоча б один з ферментів каскаду не функціонує, то розвиваються захворювання. Порушення функціонування багатьох ферментів виникає також унаслідок нестачі в раціоні вітамінів, амінокислот, жирних кислот, макро- та мікроелементів.

    2. Травні ферменти — група ферментів, що розщеплює складні органічні сполуки та їх комплекси до простіших. Вони належать до групи гідролаз, що каталізують реакції гідролізу. Так, у травному тракті хребетних тварин й людини наявні протеази (каталізують розщеплення білків), ліпази ( ліпідів), амілази (вуглеводів), нуклеази (розщеплюють нуклеїнові кислоти до нуклеотидів).

    Серед ферментів є й такі, що захищають від токсичних речовин (наприклад, антиоксидантний фермент каталаза), від втрат крові (тромбін). Основним захисним ферментом багатьох організмів є лізоцим, що міститься в слизових оболонках і рідинах організму (слини, слізної рідини). Лізоцим розщеплює клітинні оболонки бактерій і захищає слизові оболонки від інфекцій.

     

    Мультиферментні комплекси → послідовні каскади ферментів (кожний каталізує певну ділянку )

    "зупинка" 1 ферменту → порушення всих реакцій

    важливо!!! → збалансоване харчування ( мікро-, макроелементи, вітаміни!!)

    Рис.2. Частина ланцюга розщеплення глюкози

    Біологічна роль: 

    1. Метаболічні - каталізують метаболічні реакції → ферменти бродіння, ДНК-полімераза ⇒ у процесах дихання, росту, подразливості, скорочення м'язів...

    2. Травні -  розщеплюють складні органічні сполуки до простіших → гідролази: протеази (білків), ліпази (ліпідів), амілази (вуглеводів), нуклеази (ДНК).

    3. Захисні -  від токсичних речовин (каталаза → Н2О2 ⇒ Н2О + О2), від втрат крові (тромбін), від інфекцій (лізоцим)

     

    Використання людиною:

    1. В медицині  - в складі препаратів для лікування шкт (фістал), розчинення тромбів, лікування онкологічних захворювань ( ензимотерапія)

    2. В промисловості:

    а) харчовій - виробництво хліба, вина ( амілази), ковбас ( протеази), сирів (ліпази) 

    б) хімічній - виробництво косметики, миючих засобів..

     

    Пройти тестування (Обов'язково)

    29.11.22

    Особливості обміну речовин в гетеротрофних організмів


    Записати конспект у зошит

    Мікстотрофне живлення (від грец. міксо — змішаний і їжа) —  надходження в організм за одних умов середовища неорганічних речовин для фотоавтотрофного живлення, а за інших умов — готових органічних речовин для хемогетеротрофного живлення

    • комахоїдні рослини, рослини-напівпаразити, евглена зелена, діатомові водорості...

    Гетеротрофне живлення - надходження в організм готових органічних речовин, що слугують джерелом Карбону.

    • фотогетеротрофне → пурпурні несірчані бактерії, геліобактерії мають бактеріохлорофіли, що використовує зовнішню світлову енергію
    • хемогетеротрофне → археї, більшість бактерій, тварини, гриби, що використовують внутрішню хімічну енергію органічних сполук

    типи:

    1. Голозойний - живлення твердою органічною речовиною, яка перетравлюється в травному тракті або травних вакуолях

    • більшість тварин

    2. Осмотрофний - поглинання розчинів органічних речовин, травні вакуолі не утворюються

    • гриби, бактерії

    Хемогетеротрофи - найбільш поширені 

    за джерелом органічних речовин:

    1. хижаки - отримують готові органічні речовини з тіла своєї жертви

    •  хижі тварини, гриби,  рослини

    2. фітофаги -  рослиноїдні тварини 

    3. сапрофаги -  споживають органічні речовини відмерлих організмів

    • жук-гнойовик, річкові раки, гієни, грифи

    4. паразити - живляться поживними речовинами живих організмів, чим завдають їм шкоди

    • черви-гельмінти, блохи, воші

    5. симбіотрофи -  живляться поживними речовинами живих організмів, не завдаючи їм шкоди

    • губани-чистильники, мікоризні гриби

    Іл. Тварини з різними видами хемогетеротрофного живлення: 1 — тигр (хижак); 2 — лань (фітофаг); 3 — жук-гнойовик (сапрофаг); 4 — блоха (ектопаразит); 5 — губан-чистильник (симбіотроф

    Етапи живлення:

    поглинання їжі → перетравлювання складних поживних речовин → всмоктування малих біомолекул → метаболізм → виділення метаболітів (продуктів обміну)

    Особливості метаболізму гетеротрофів:

    1. Катаболічні реакції розщеплення складних органічних речовин (безкисневий і кисневий етапи енергетичного обміну) ⇒  вивільнення енергії ⇒ синтез АТФ

    2. Анаболічні процеси - утворення власних органічних речовин (вторинний синтез)

    3. Потреба в незамінних амінокислотах й жирних кислотах, що не синтезуються в їхніх організмах і мають надходити з їжею.

    4. Нітроген поступає в органічній формі (амінокислоти, білки).

    Екскреція у гетеротрофів:

    видаляються:

    • надлишок води й солей
    • кінцеві продукти окиснення (вуглекислий газ, вода)
    • кінцеві продукти обміну білків (амоніак - у риб, сечовина - у ссавців, сечова кислота - у комах, плазунів, птахів, гуанін - у павуків)
    • отрутохімікати, радіонукліди, токсини, що надійшли з їжею

    способи: 

    1. дифузія → у грибів, твариноподібних організмів, бактерій

    2. за участі спеціальних органів:

    • протонефридії, метанефридії → у червів
    • зелені залози → у раків
    • мальпігієві судини → у комах і павуків
    • нирки → у молюсків і хордових

    3. відкладання метаболітів у клітинах жирового тіла → комахи, павуки

     Іл. Органи виділення представників різних груп тварин





    23.11.22

    Особливості обміну речовин в автотрофних організмів

    Записати конспект у зошит

    Автотрофне живлення - надходження в організм неорганічних речовин і синтез власних органічних сполук.

    • фотоавтотрофи - вбирають енергію світла → ціанобактерії і зелені рослини
    • хемоавтотрофи -  використовують енергію хімічних реакцій неживої природи → залізо-, сірко- та нітрифікуючі бактерії

    Особливості обміну речовин й енергії у рослин:

      1. Мінеральне живлення → процес поглинання та засвоєння з ґрунту води та хімічних елементів

      • орган → корінь

      2. Повітряне живлення → поглинання та засвоєння з повітря вуглекислого газу, який є вихідним продуктом для фотосинтезу.

      • орган → листок

      фотосинтез → зелені рослини отримують енергію Сонця (сині, фіолетові й червоні промені), що поглинається хлорофілом і каротиноїдами листків, утворюють глюкозу (використовують Н2О і СО2) 

      3. Рослини гетеротрофи:

      • рослини-сапрофіти → ялинник звичайний, гніздівка звичайна,
      • рослини-напівпаразити → омела-біла, дзвінець, перестріч, очанка,
      • рослини-паразити → вовчок, петрів хрест, повитиця,
      • рослини-хижаки (на грунтах бідних нітрогеном) → венерина мухоловка, росичка круглолиста, жирянка, пухирник, непентес

      Внутрішньоклітинний метаболізм  автотрофів:

      1. Анаболічні реакції хемосинтезу і фотосинтезу:

      •  без виділення кисню: археї (пігмент бактеріородопсин), зелені і пурпурні сіркобактерії (бактеріохлорофіл)

      джерелом Гідрогену є сірководень!

      •  з виділенням кисню: ціанобактерії (хлорофіл і фікобіліни), зелені рослини (хлорофіл і каратиноїди)

      джерелом Гідрогену є вода!

      2. Первинний синтез органічних речовин (з продуктів хемо- і фотосинтезу)→  амінокислоти, жирні кислоти, нуклеотиди 

      •  нітроген у вигляді амоніаку й нітратів (NH+4, NO-3)

      3. Біосинтез білка → як і у тварин: на рибосомах за участі іРНК й тРНК.

      • але!!! з використанням ферментів-транспептидаз → без великих витрат енергії!

      4.  Синтез АТФ → в процесі дихання після окиснення глюкози (окисне фосфорилювання)  і під час світлової фази фотосинтезу (фотофосфорилювання)

      Отже, метаболізм автотрофних організмів має особливості, що визначаються їхньою здатністю до первинного синтезу органічних сполук з неорганічних речовин.

      Екскреція - процеси виведення метаболітів (продуктів обміну речовин) і токсичних сполук.

      особливості у автотрофів:

      • дуже мало нітрогеновмісних відходів (синтезують в необхідній кількості усі потрібні органічні речовини, не більше)
      • кінцеві продукти метаболізму (О2, СО2, вода) слугують вихідними сполуками для інших реакцій
      • немає спеціалізованих органів

      способи:

      • вода →   транспірація (випаровування)  і гутація ( від лат. gutta — крапля) через продихи і сочевички
      • метаболіти → з відмерлими листками (листопад) або відкладаються у вигляді кристалів у цитоплазмі  (внутрішньоклітинна ізоляція).

      Отже, виділення речовин у процесі життєдіяльності є важливим компонентом обміну речовин і гомеостазу рослинного організму.

      СТАВЛЕННЯ

      Біологія + Екологія. Гумус

      У живленні рослин велике значення мають гумусні органічні речовини ґрунтів. У землеробстві з давніх-давен відомо: чим більше гумусу в ґрунті, тим він родючіший. Тому не випадково створене з допомогою дощових каліфорнійських черв'яків органічне добриво «Біогумус» нині широко застосовується у вирощуванні рослин. Що таке гумус? Яке екологічне значення гумусу ґрунтів для життєдіяльності рослин?



      Пройти тестування (Обов'язково)



      22.11.22

      Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму


      Переглянути відео


      Записати конспект у зошит


      Пройти тестування (Обов'язково)
      10-Б


      15.11.2022- 16.11.2022

      Записати конспект у зошит


      Білки - високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти.

      амінокислоти (20 основних):

      1. замінні - синтизуються в організмі
      2. незамінні - тільки з їжею

      Повноційні білки - білки, які містять всі незамінні амінокислоти

      • в м'ясі, пшениці

      Амінокислота:  ( l = 0,35 нм; m= 100 а.о.м.)

      • аміногрупа - NH2 ( лужні властивості)
      • карбоксильна група - COOH (кислотні властивості)
      • R - радикал

        

      Іл. Загальна структурна формула амінокислоти

      Пептидний зв'язок - зв'язок між залишками аміногрупи однієї амінокислоти та карбоксильної групи іншої.

      Іл. Схема утворення пептидного зв'язку

      Білки → поліпептиди (>100 амінокислот)

      1. Прості → протеїни - тільки з амінокислот

      • гідрофільні

      2. Складні → протеїди - амінокислоти + Fe, S, P, Zn, Cu, вуглеводи, ліпіди

      • гідрофобні

       

      Білки формою:



       

      І. Фібрилярні - паралельні міцно з'єднані ланцюги.

      • гідрофобні!!! (кератин, колаген, осеїн)

      ІІ. Глобулярні → компактні глобули

      • гідрофільні!!

      структури:

      1. первинна → поліпептидний ланцюг (пептидний зв'язок)

      2. вторинна → спіраль (водневий)

      3. третина → глобула - "кулька" (дисульфідні)

      4. четвертина → декілька глобул → гемоглобін і хлорофіл з 4 глобул

       

      Іл. Рівні просторової організації білкових молекул: 1 - первинний; 2 - вторинний; 3 - третинний; 4 - четвертинний

       

      властивості: 

      1. Денатурація - розкручування молекули білка до первинної структури 

      • ↑tо, кислота

      2. Ренатурація - зворотній процес ↑

      3. Деструкція - руйнування первинної структури білка

      Функції білків:

      1. Структурна (будівельна) - до складу клітин

      • кератин → волося, нігті
      • осеїн → кістки
      • колаген → шкіра


      2. Скоротлива (рухова) - забезпечує рух м'язів (актин и міозин), джгутиків, війок (тубулін) 

      3. Транспортна - переносять О2 и СО2 (гемоглобін, гемоціанін)

      4. Захисна → імунітет (антитіла, інтерферон), зсідання крові (тромбін, фібрин)

      5. Регуляторна  → гормони (інсулін, глюкагон, соматотопін)

      6. Резервна (живильна) →  в молоці (казеїн),  яйце (альбумін), в насінні рослин

      7. Сигнальна → білки мембрани, родопсин

      8. Енергетична → 1г - 17,6 кДж енергії (не основна)

      9. Каталітична → прискорюють реакції (ферменти)

      Органиічні речовини - сполуки карбону, входять до складу тільки живих організмів.

      Мономери - прості молекули

      Біополімери - високомолекулярні ( багато молекул)

      полімеризв'язкимономери
      білкипептидніамінокислоти
      жирискладноефірнігліцерол і жирні кислоти
      полісахариди ( крохмаль)глікозиднімоносахариди (глюкоза)
      нуклеїнові кислотифосфодиефірнінуклеотиди

       

      Вуглеводи (сахариди) - органічні речовини з загальною формулою Сn(H2O)m, де n =>3 + N, S, P (рідко)

      ≈ 2 % сухої маси тварин ( у клітинах печінки та м’язів – до 5 %) ⇒ отримують з їжі
≈60–90 % у - у рослин (плоди, бульби) ⇒ утворюються в результаті фотосинтезу

      І. Моносахариди - 1 молекула → солодкі, гідрофільні, кристалізуються

      - тріози (3С)
- тетрози (4С)
- пентози (5С) 
1. рибоза та 2. дезоксирибоза ( у складі РНК та ДНК)

- гексози (6С): → С6Н12О6
1. галактоза
2. фруктоза ( найсолодша!!) - у складі фруктів, меду 
3. глюкоза ( виноградний цукор) - основний мономер складних вуглеводів.

      фунцкції ⇒ енергетична!!! ( 1г - 17,6 кДж)

       

      ІІ. Олігосахариди - 2-10 молекул ( глікозидні зв'зки)

      - дисахариди (2 молекули) → солодкі, гідрофільні, кристалізуються

      1. сахароза ( буряковий або тростинний цукор) → глюкоза + фруктоза

      - в кондитерській промисловості

      2. лактоза (молочний цукор) → глюкоза + галактоза

      - джерело енергії для немовлят

      3. мальтоза (солодовий цукор)→ глюкоза + глюкоза

      -  в ячмені  ⇒ виробництво квасу, пива

       

      ІІІ. Полісахариди - сотні молекул (глікозидні зв'зки) → несолодкі, гідрофобні, не  кристалізуються, ослизнюються ( при високих to)

      фунцкції: 

      - резервна:

      1. крохмаль → у рослин

      2. глікоген ( містить N) → у тварин, грибів

      - структурна:

      3. целюлоза → клітинна стінка рослин

      4. хітин → клітинна стінка грибів, екзоскелет членистоногих ( раки, павуки, комахи)

      5. муреїн → клітинна стінка бактерій

      - захисна:

      6. муцин → у складі  травних соків

      4. гепарин → інгібітор зсідання крові

      5. пектини → поглинають і видаляють радіонуклеїди


      Пройти тестування (Обов'язково)
      10-А
      10-Б



      09.11.2022

      Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем
      Відеоурок у Zoom



      Записати у зошит









      Пройти тестування (Обов'язково)
      10-А 
      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4817050
      10-Б 
      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5924231




      08.11.2022
      Узагальнення знань з теми «Біорізноманіття»

      Відеоурок у Zoom

      Пройти тестування (Обов'язково)
      10-А 
      10-Б 

      02.11.2022

      Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції .
      Навчальний проєкт 1. Складання характеристики виду за видовими критеріям

      Відеоурок у Zoom


      Це приклад, як робити практичну роботу 
































      01.11.22
      Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Справжні тварини

      Відеоурок у Zoom

      Переглянути відео


      Записати у зошит







      Пройти тестування (Обов'язково)


      19.10.2022
      Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Вищі рослини

      Відеоурок у Zoom

      Переглянути відео


      Прочитати 



      Записати у зошит










      18.10.2022
      Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Водорості

      Відеоурок у Zoom

      Переглянути відео

      Записати у зошит 












      Пройти тестування (Обов'язково)




      12.10.2022
      Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Гриби

      Відеоурок у Zoom

      Переглянути відео






      11.10.2022
      Сучасна систематика живих організмів


      Переглянути відео




      Записати до зошита 


      Пройти тестування ( Обов'язково)


      04.10.2022
      05.10.2022

      Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування

      Відеоурок у Zoom

      Переглянути відео


      Записати до зошита


      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7263551
      10-Б



      28.09.2022
      Роль вірусів у еволюції організмів. Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.


      Відеоурок у Zoom

      Записати до зошита







      27.09.2022
      Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування. Гіпотези виникнення вірусів. Взаємодія вірусів з клітиною-господарем та їх вплив на її функціонування

      Відеоурок у Zoom



      Переглянути відео




      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3763436
      10-Б




      Дата 21.09.2022
      Тема уроку:

      Сучасні критерії виду


      Відеоурок у Zoom



      Переглянути відео



      Записати до зошита 


      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5718581
      10-Б

      https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8275208

      Дата 20.09.2022-21.09.2022
      Тема уроку:

      Систематика – наука про різноманітність організмів. Принцині наукової класифікації організмів




      Відеоурок у Zoom



      Переглянути відео


      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      10-Б



      Дата 14.09.22

      Тема уроку: Фундаментальні властивості живого. Стратегія сталого розвитку



      Переглянути відео

      Записати до зошита





      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      10-Б


      Дата 07.09.2022
      Тема уроку:  Міждисциплінарні зв'язки біології та екології


      Переглянути відео


      10-А
      10-Б




      Дата 13.09.2022
      Тема уроку: Рівні організації біологічних систем та їх взаємозв'язок.



      Переглянути відео


      Записати до зошита




      Пройти тестування ( Обов'язково)

      10-А
      10-Б


      Дата 07.09.2022
      Тема уроку:  Міждисциплінарні зв'язки біології та екології


      Переглянути відео


      10-А
      10-Б



      Підписатися на: Дописи (Atom)